набарложитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(належатися в грязюці) [розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | набарложи́тися, набарложи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набарложі́мося, набарложі́мось, набарложі́мся | |
| 2 особа | набарложи́ся, набарложи́сь | набарложі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набарложу́ся, набарложу́сь | набарложимо́ся, набарложимо́сь, набарложи́мся |
| 2 особа | набарложи́шся | набарложите́ся, набарложите́сь |
| 3 особа | набарложи́ться | набарложа́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набарложи́вся, набарложи́всь | набарложи́лися, набарложи́лись |
| жін.р. | набарложи́лася, набарложи́лась | |
| сер.р. | набарложи́лося, набарложи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набарложи́вшись | ||