набарложити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив набарло́жити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набарло́жмо
2 особа набарло́ж набарло́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набарло́жу набарло́жимо, набарло́жим
2 особа набарло́жиш набарло́жите
3 особа набарло́жить набарло́жать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набарло́жив набарло́жили
жін.р. набарло́жила
сер.р. набарло́жило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
набарло́живши