набаламучувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив набаламу́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набаламу́чуймо
2 особа набаламу́чуй набаламу́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набаламу́чуватиму набаламу́чуватимемо, набаламу́чуватимем
2 особа набаламу́чуватимеш набаламу́чуватимете
3 особа набаламу́чуватиме набаламу́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа набаламу́чую набаламу́чуємо, набаламу́чуєм
2 особа набаламу́чуєш набаламу́чуєте
3 особа набаламу́чує набаламу́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
набаламу́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. набаламу́чував набаламу́чували
жін. р. набаламу́чувала
сер. р. набаламу́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
набаламу́чуваний
Безособова форма
набаламу́чувано
Дієприслівник
набаламу́чувавши