набаламучений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний набаламу́чений набаламу́чена набаламу́чене набаламу́чені
родовий набаламу́ченого набаламу́ченої набаламу́ченого набаламу́чених
давальний набаламу́ченому набаламу́ченій набаламу́ченому набаламу́ченим
знахідний набаламу́чений, набаламу́ченого набаламу́чену набаламу́чене набаламу́чені, набаламу́чених
орудний набаламу́ченим набаламу́ченою набаламу́ченим набаламу́ченими
місцевий на/у набаламу́ченому, набаламу́ченім на/у набаламу́ченій на/у набаламу́ченому, набаламу́ченім на/у набаламу́чених