набаламутити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив набаламу́тити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набаламу́тьмо
2 особа набаламу́ть набаламу́тьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набаламу́чу набаламу́тимо, набаламу́тим
2 особа набаламу́тиш набаламу́тите
3 особа набаламу́тить набаламу́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набаламу́тив набаламу́тили
жін.р. набаламу́тила
сер.р. набаламу́тило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
набаламу́чений
Безособова форма
набаламу́чено
Дієприслівник
набаламу́тивши