набалакуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | набала́куватися, набала́куватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набала́куймося, набала́куймось | |
| 2 особа | набала́куйся, набала́куйсь | набала́куйтеся, набала́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набала́куватимуся, набала́куватимусь | набала́куватимемося, набала́куватимемось, набала́куватимемся |
| 2 особа | набала́куватимешся | набала́куватиметеся, набала́куватиметесь |
| 3 особа | набала́куватиметься | набала́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набала́куюся, набала́куюсь | набала́куємося, набала́куємось, набала́куємся |
| 2 особа | набала́куєшся | набала́куєтеся, набала́куєтесь |
| 3 особа | набала́кується | набала́куються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| набала́куючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | набала́кувався, набала́кувавсь | набала́кувалися, набала́кувались |
| жін. р. | набала́кувалася, набала́кувалась | |
| сер. р. | набала́кувалося, набала́кувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набала́кувавшись | ||