набалакатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | набала́катися, набала́катись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набала́каймося, набала́каймось | |
| 2 особа | набала́кайся, набала́кайсь | набала́кайтеся, набала́кайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набала́каюся, набала́каюсь | набала́каємося, набала́каємось, набала́каємся |
| 2 особа | набала́каєшся | набала́каєтеся, набала́каєтесь |
| 3 особа | набала́кається | набала́каються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набала́кався, набала́кавсь | набала́калися, набала́кались |
| жін.р. | набала́калася, набала́калась | |
| сер.р. | набала́калося, набала́калось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набала́кавшись | ||