набалакатися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив набала́катися, набала́катись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набала́каймося, набала́каймось
2 особа набала́кайся, набала́кайсь набала́кайтеся, набала́кайтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набала́каюся, набала́каюсь набала́каємося, набала́каємось, набала́каємся
2 особа набала́каєшся набала́каєтеся, набала́каєтесь
3 особа набала́кається набала́каються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набала́кався, набала́кавсь набала́калися, набала́кались
жін.р. набала́калася, набала́калась
сер.р. набала́калося, набала́калось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
набала́кавшись