набавлений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наба́влений наба́влена наба́влене наба́влені
родовий наба́вленого наба́вленої наба́вленого наба́влених
давальний наба́вленому наба́вленій наба́вленому наба́вленим
знахідний наба́влений наба́влену наба́влене наба́влені
орудний наба́вленим наба́вленою наба́вленим наба́вленими
місцевий на/у наба́вленому, наба́вленім на/у наба́вленій на/у наба́вленому, наба́вленім на/у наба́влених