-1-
іменник чоловічого роду, істота
* Але: два, три, чотири міщани́на

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний міщани́н міща́ни
родовий міщани́на міща́н
давальний міщани́нові, міщани́ну міща́нам
знахідний міщани́на міща́н
орудний міщани́ном міща́нами
місцевий на/у міщани́нові, міщани́ні на/у міща́нах
кличний міщани́не міща́ни

Словник синонімів

ГОРОДЯ́НИН (мешканець міста),МІСЬКИ́Й, МІЩА́НИН, МІСТЯ́НИН. Весною, коли в Києві цвітуть каштани, веселий гомін різноголосого натовпу городян не змовкає до самої ночі (О. Довженко); Місто жило однією турботою: які ще кари принесе городянам наступний день? (В. Петльований); Міський зняв пенсне і.. протирав скельця (А. Головко); Вже збираються гуртами І міщани, і селяни, Неспокій великий в краю, Так і жди, що люд повстане (Леся Українка); Переяслівський майдан Шумів ще юрбами містян (М. Бажан).
МІЩАНИ́Н (людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами й вузьким світоглядом), ОБИВА́ТЕЛЬ, ФІЛІСТЕ́Ркнижн.,БЮ́РГЕРзаст.,САЛОГУ́Бзаст.зневажл.Переглянув щойно написані рядки і гіркувато посміхнувся: яка пожива для критиків - ось вона пика міщанина, обивателя. Модне словечко (В. Дрозд); [вась:] Невже ми, наче яксь обивател, будемо робити з нього [карбованця] культ... божество? (. Муратов); [Криштоф:] Ти філістер, от що я тобі скажу (І. Франко).