ПОЛУ́ДА (те, що показує когось, щось у кращому вигляді, ніж є насправді), ПОЗОЛО́ТА, ПО́ЗОЛОТЬ, ПОЗЛІ́ТКА, СУХОЗЛІТКА, СУХОЗЛО́ТИЦЯ, МІШУРА́розм.Вона.. побачила, яким коштом здобуває Спиридон ті малесенькі достатки, що здаються далеко більшими через ту полуду, що вміє Настя, як всі городянки, їм додавати (Л. Яновська); Нам не треба слави й позолоти, Тільки б дітям наші імена (А. Малишко); Правдиве слово прийме [народ] за своє, Але позлітку, хоч яку майстерну, Він геть на смітник викине (І. Вирган); Світська суєта давно втратила для неї свою принадність.. Це заворожувало її раніше, блиск цієї сухозлітки зваблював Марію до двадцяти років (М. Слабошпицький); Житецький.. нехтував і власною зовнішністю, і сухозлотицею чиновницького світу (з журналу); З Антоном Андрійовичем тримався [управитель] серйозно, по-діловому, знаючи, що той не любить лестощів і його пильне око добре бачить, де мішура, а де щире золото (С. Добровольський).