ВПЕРЕ́МІЖ[УПЕРЕ́МІЖ] (чергуючи, чергуючись з чимсь, кимсь іншим; перемішуючи, перемішуючись), ВПЕРЕ́МІШ[УПЕРЕ́МІШ], ВСУ́МІШ[УСУ́МІШ], ВПЕРЕ́МІЖКУ[УПЕРЕ́МІЖКУ]розм.,МІ́ШМАрозм.Засипали туди [в домниці] впереміж з вугіллям руду (С. Скляренко); Рядами столи, на них годинники. Робітники й робітниці всуміш (Мирослав Ірчан); Обігнав поїзд товарний - вагони вперемішку з цистернами та платформами (А. Головко); Тут перекочувався гомін уперемішку зі сміхом (Ю. Мушкетик); Вони роздягались, складали все мішма - одежу й зброю - на лаву і бралися до їжі (А. Хорунжий). - Пор. навперемі́нно.

ВПЕРЕ́МІЖ[УПЕРЕ́МІЖ] (чергуючи, чергуючись з чимсь, кимсь іншим; перемішуючи, перемішуючись), ВПЕРЕ́МІШ[УПЕРЕ́МІШ], ВСУ́МІШ[УСУ́МІШ], ВПЕРЕ́МІЖКУ[УПЕРЕ́МІЖКУ]розм.,МІ́ШМАрозм.Засипали туди [в домниці] впереміж з вугіллям руду (С. Скляренко); Рядами столи, на них годинники. Робітники й робітниці всуміш (Мирослав Ірчан); Обігнав поїзд товарний - вагони вперемішку з цистернами та платформами (А. Головко); Тут перекочувався гомін уперемішку зі сміхом (Ю. Мушкетик); Вони роздягались, складали все мішма - одежу й зброю - на лаву і бралися до їжі (А. Хорунжий). - Пор. навперемі́нно.