мішкуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний мішкува́тий мішкува́та мішкува́те мішкува́ті
родовий мішкува́того мішкува́тої мішкува́того мішкува́тих
давальний мішкува́тому мішкува́тій мішкува́тому мішкува́тим
знахідний мішкува́тий мішкува́ту мішкува́те мішкува́ті
орудний мішкува́тим мішкува́тою мішкува́тим мішкува́тими
місцевий на/у мішкува́тому, мішкува́тім на/у мішкува́тій на/у мішкува́тому, мішкува́тім на/у мішкува́тих

Словник синонімів

МІШКОПОДІ́БНИЙ (схожий виглядом на мішок), МІШКУВА́ТИЙ, ЛАНТУХУВА́ТИЙ, БАХМА́ТИЙрозм. (дуже широкий - про одяг). Мішкоподібний кожух аж ніяк не пасував Володимирові (О. Лупій); Нині на ньому були мішкуваті штани, простора плисова блуза (Г. Колісник); Дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури.., сю в одно злиту з пітьмою масу важких лантухуватих тіл (М. Коцюбинський); До нього, погойдуючись.., чи то йшла, чи то пливла Василина. І навіть бахматий кожушок не міг приховати її жіночої дорідності (М. Стельмах).
НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙрозм.,НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙрідше;НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙрозм.,РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙрозм.,ТЮХТІЮВА́ТИЙрозм.,ВАХЛАКУВА́ТИЙрозм.,МАМУЛУВА́ТИЙрозм.,ХАМУЛУВА́ТИЙрозм. (повільний, незграбний у рухах); НІ́Я́КОВИЙ (незграбний, неповороткий через сором’язливість); ВЕДМЕДКУВА́ТИЙ[ВЕДМЕДИКУВА́ТИЙ]розм. (перев. про дітей). Не хотілось показувати себе незграбним, вайлуватим. І він поспішав, а виходило ще гірше (І. Цюпа); Хлопці відразу ж почали борюкатись, кожухи, темна спецформа робили їх неоковирними, вайлуватими (О. Лупій); Перед очима в Панаса невідступно стояла постать гладкого пана у постолах, сама серед поля, невміла і безпорадна (М. Коцюбинський); Стадницький, повернувши на шлях, терпляче очікує невправного вершника (М. Стельмах); - Якась ти неповоротка, Надько, - бурчав. - Усе в тебе з рук падає, нічого ти до пуття не можеш довести... (Є. Гуцало); Інженер стояв серед кімнати, заклавши за спину руки. Товстий, мішкуватий і здивований (І. Ле); Зовсім навпаки йому був Жук: такий же чорний, такий же розвалькуватий, такий неохайний біля себе, як і давно! (Панас Мирний); Тут, на річці, Сирота не видавався таким тюхтіюватим. Спритно підтягнув човна, одним ударом увігнав у пісок короткого ломика, прип’яв човна (Ю. Мушкетик); Левада добре пам’ятав його високу мамулувату постать (І. Кириленко); Бурлаки ледве совали руками. Кухар і отаман мовчки осміхались.., дивлячись на хамулуватих неповертайлів-хліборобів (І. Нечуй-Левицький); Ніяковий, сутулий, в гімназичній Наївній формі, мрійник і позер.. - Такий я був у Корсуні, над Россю (М. Рильський); Враз зникає його сором’язливість. Він уже не ведмедикуватий хлопчина з дубовими плечима (О. Донченко).