-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив міша́тися, міша́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   міша́ймося, міша́ймось
2 особа міша́йся, міша́йсь міша́йтеся, міша́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа міша́тимуся, міша́тимусь міша́тимемося, міша́тимемось, міша́тимемся
2 особа міша́тимешся міша́тиметеся, міша́тиметесь
3 особа міша́тиметься міша́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа міша́юся, міша́юсь міша́ємося, міша́ємось, міша́ємся
2 особа міша́єшся міша́єтеся, міша́єтесь
3 особа міша́ється міша́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
міша́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. міша́вся, міша́всь міша́лися, міша́лись
жін. р. міша́лася, міша́лась
сер. р. міша́лося, міша́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
міша́вшись

Словник синонімів

ВТРУЧА́ТИСЯ[УТРУЧА́ТИСЯ]у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ[УТОРГА́ТИСЯ]книжн.,ВВ’Я́ЗУВАТИСЯ[УВ’Я́ЗУВАТИСЯ]розм.,ВСТРЯВА́ТИ[УСТРЯВА́ТИ]розм., ВПЛУ́ТУВАТИСЯ[УПЛУ́ТУВАТИСЯ]розм., ПРИПЛУ́ТУВАТИСЯрозм., ЛІ́ЗТИрозм., МІША́ТИСЯрозм.,ЗАМІ́ШУВАТИСЯрозм.,ВМІ́ШУВАТИСЯ[УМІ́ШУВАТИСЯ]розм.,МИ́КАТИСЯдіал.,ТУРА́ТИСЯдіал.; ПІДПРЯГА́ТИСЯрозм. (у розмову). - Док.: втру́титися[утру́титися], вто́ргнутися[уто́ргнутися], вв’яза́тися[ув’яза́тися], встря́нути[устря́нути], встря́ти[устря́ти], вплу́татися[уплу́татися], приплу́татися, влі́зти, заміша́тися, вміша́тися[уміша́тися], підпрягти́ся. Тут я почуваюся вільним,.. ніхто не втручається в моє приватне життя (М. Коцюбинський); - Письменники сміливо вторгаються у життя, порушуючи найскладніші проблеми (з газети); Без крайньої потреби не ув’язується [офіціантка] з відвідувачами в суперечки (О. Гончар); Чи варт вам устрявати у таке діло? Що вона вам - сестра, родичка? (Панас Мирний); Моя дружина.. ні в які авантюри не стане вплутуватися (І. Кулик); - А я вам кажу про це, бо ви в мене питали про нього! Якби не питали, то я б ліз? (Є. Гуцало); - Се моє діло: чи продав, чи позакладав, - не мішайтесь (Г. Квітка-Основ’яненко); Він не вирізняється нічим із юрби селян, рідко вмішується в розмову (І. Франко); - Я вже й не микаюсь в їх діло, і змовчую (І. Нечуй-Левицький); Василеве поле засівав Шміло, бо Василь.. ні до чого й не турався (І. Франко).
ЗБЕНТЕ́ЖИТИСЯ (прийти в стан замішання, зніяковіння), ЗНІЯКОВІ́ТИ, ЗНІ́ТИТИСЯ, ЗАМІША́ТИСЯ, ЗАМ’Я́ТИСЯ, ЗАСОРО́МИТИСЯ, СКОНФУ́ЗИТИСЯрозм., СТУШУВА́ТИСЯрозм.,ЗМІША́ТИСЯ рідко. - Недок.: бенте́житися, ні́якові́ти, ні́титися, зні́чуватися, міша́тисярідкозамина́тися, засоро́млюватися, конфу́зитися, тушува́тися, стушо́вуватися, шокува́тися. Марія одразу розгубилася і навіть збентежилась, побачивши на своєму порозі розгніваного Самійла (В. Кучер); Зніяковіла Віра, очі одвела, щоб не помітив, не розгадав по очах її таємниці (А. Шиян); Солуха, знічуючись від гадючої посмішки отця Миколая, налив йому келех (М. Стельмах); Йому стало ніяково; він замішався і не зразу відповів (І. Нечуй-Левицький); Під моїм допитливим поглядом майор трохи зам’явся, але свою думку закінчив (В. Логвиненко); З того, як змішалась Софія Петрівна, пояснюючи щось нісенітне, як затиснула Ліда уста, він догадався, що од нього щось криють (М. Коцюбинський). - Пор. розгуби́тися, соро́митися.
ПА́МОРОЧИТИСЯ (про мозок, розум тощо - втрачати здатність ясно мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИСЯ, ДУРІ́ТИ, ЧМАНІ́ТИрозм.; ПЛУ́ТАТИСЯ, МІША́ТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯрозм. (перев. із сл. в голові). - Док.: запа́морочитися, одурі́ти, очмані́ти. В усій його постаті вчувалася впевненість бувалого вояка, котрому за найтяжчої скрути не паморочиться голова (Ю. Бедзик); Її молода голова аж запаморочилася (І. Нечуй-Левицький); Від сліз дуріє голова (П. Грабовський); Далебі, від тих суперечок чманіє голова (К. Гордієнко); Чув [Калинович].., що йому в голові починає плутатися (І. Франко); - Ох, в голові мені мішається! - промовляла [Варка] (Марко Вовчок); Яцеві почало баламутитися в голові (І. Франко).