-1-
іменник жіночого роду
(мішанина) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний мішани́ця  
родовий мішани́ці  
давальний мішани́ці  
знахідний мішани́цю  
орудний мішани́цею  
місцевий на/у мішани́ці  
кличний мішани́це*  

Словник синонімів

СУ́МІШ (сукупність предметів, рідин і т. ін. різного виду, сорту), СУ́МІШКА, МІШАНИ́НАрозм.,МІ́ШАНКАрозм.,МІШАНИ́ЦЯрозм.,ПЕРЕ́МІШКАрозм.,МІ́ШКАрозм.;СУ́РЖИК (суміш жита й пшениці, жита й ячменю і т. ін.; механічна суміш елементів різних мов); ВІНЕГРЕ́Трозм. (страва; безладна суміш чогось). Демид підливав у олов’яні чарки то мед, то вино. Від цієї суміші .. в головах зашуміло (Н. Рибак); На корм широко використовують післеукісну кукурудзу та її сумішки із соєю (з журналу); - Та це в нас така пшениця вродила, - сказала хазяйка, - не пшениця, а якась мішанина з житом (І. Нечуй-Левицький); Дати корові мішанки; Але ж у дійсності нам не доводиться бачить такої мішанки різних речей (М. Зеров); На облогах ронила зерно кущувата падалішня мішаниця: жито, просо, гречка (Григорій Тютюнник); - Сіяв пшеницю, а зібрав суржик!! (К. Гордієнко); Господиня говорить тільки українською мовою, її дочка - вже суржиком (П. Панч); Для чого ти зробив цей музичний вінегрет? (Ю. Шовкопляс).