-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | міцні́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | міцні́ймо |
| 2 особа | міцні́й | міцні́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | міцні́тиму | міцні́тимемо, міцні́тимем |
| 2 особа | міцні́тимеш | міцні́тимете |
| 3 особа | міцні́тиме | міцні́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | міцні́ю | міцні́ємо, міцні́єм |
| 2 особа | міцні́єш | міцні́єте |
| 3 особа | міцні́є | міцні́ють |
| Активний дієприкметник |
| міцні́ючий |
| Дієприслівник |
| міцні́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | міцні́в | міцні́ли |
| жін. р. | міцні́ла |
| сер. р. | міцні́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| міцні́вши |
Словник синонімів
ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев. за допомогою якихось оздоровчих заходів, лікування, відпочинку і т. ін.). - Док.: поздоро́вшати, зміцні́ти, зміцні́шати, поздорові́шати, поздорові́ти, оздорові́ти рідко окрі́пнути, поду́жчати, підду́жати, оздорови́тися. Була [вода] смачна, солодка, запашна, і він одчув, як від її міцної снаги здоровшає все його тіло (Є. Гуцало); Тож рости і міцній, мій смуглявий, замріяний сину (С. Крижанівський); Від розваги люди здоровішають (Л. Смілянський); Вода у їй [річці], як скло, чиста, а нап’єшся було - так і чуєш, що здоровієш (Панас Мирний); Другого дня він піддужав настільки, що пополудні міг устати і вийти на свіже повітря (І. Франко); Мільйони людей оздоровлюються в Криму. - Пор. виду́жувати.
МІЦНІ́ТИ (ставати міцним, міцнішим), КРІ́ПНУТИ розм., ДЕБЕЛІ́ШАТИ розм.; МІЦНІ́ШАТИ, КРІ́ПШАТИ розм. (ставати, робитися міцнішим); ГЛИ́БШАТИ, РОСТИ́ (перев. про почуття). Вже втихла снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (І. Ле); [Олеся:] Як кріпнуть і уміцняються мої сили!.. (М. Кропивницький); -. Овес.. Він ситніший за сіно. Від нього коні міцнішають (З. Тулуб); Насувалася ніч. Мороз кріпшав (М. Шеремет); Нудна тривога, мов дерево з насіння, росла в Маланчиній душі (М. Коцюбинський). - Пор. 1. міцни́й, 2. міцни́й, 3. міцни́й.
ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (про явище природи), ДУ́ЖЧАТИ, РОЗБИРА́ТИСЯ розм.; РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ [РОЗХО́ДИТИСЯ] (про вітер, дощ); РЯСНІ́ТИ розм. (про дощ); МІЦНІ́ТИ, КРІ́ПНУТИ розм. (перев. про мороз). - Док.: поси́литися, поду́жчати, розібра́тися, розходи́тися [розійти́ся], зміцні́ти, зміцнішати, окрі́пнути. Ріка трохи завернула вбік, і течія стала посилюватись (Я. Баш); Вітер усе дужчав і гойдав дерева (І. Нечуй-Левицький); Дощик не вщухав і розбирався вітер (О. Донченко); Розходжувався вітер, журно шуміли сосонки біля мого плеча (І. Волошин); Рясніє дощ, і падає лункіше М’яких краплин розмірене биття (М. Бажан); Вже втихала снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (І. Ле).