-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив міцні́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   міцні́ймо
2 особа міцні́й міцні́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа міцні́тиму міцні́тимемо, міцні́тимем
2 особа міцні́тимеш міцні́тимете
3 особа міцні́тиме міцні́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа міцні́ю міцні́ємо, міцні́єм
2 особа міцні́єш міцні́єте
3 особа міцні́є міцні́ють
Активний дієприкметник
міцні́ючий
Дієприслівник
міцні́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. міцні́в міцні́ли
жін. р. міцні́ла
сер. р. міцні́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
міцні́вши

Словник синонімів

ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИрозм.,ЗДОРОВІ́ТИрозм., КРІ́ПНУТИрозм.,ДУ́ЖЧАТИрозм.,ПІДДУ́ЖУВАТИрозм.;ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев. за допомогою якихось оздоровчих заходів, лікування, відпочинку і т. ін.). - Док.: поздоро́вшати, зміцні́ти, зміцні́шати, поздорові́шати, поздорові́ти, оздорові́тирідкоокрі́пнути, поду́жчати, підду́жати, оздорови́тися. Була [вода] смачна, солодка, запашна, і він одчув, як від її міцної снаги здоровшає все його тіло (Є. Гуцало); Тож рости і міцній, мій смуглявий, замріяний сину (С. Крижанівський); Від розваги люди здоровішають (Л. Смілянський); Вода у їй [річці], як скло, чиста, а нап’єшся було - так і чуєш, що здоровієш (Панас Мирний); Другого дня він піддужав настільки, що пополудні міг устати і вийти на свіже повітря (І. Франко); Мільйони людей оздоровлюються в Криму. - Пор. виду́жувати.
МІЦНІ́ТИ (ставати міцним, міцнішим), КРІ́ПНУТИрозм.,ДЕБЕЛІ́ШАТИрозм.;МІЦНІ́ШАТИ, КРІ́ПШАТИрозм. (ставати, робитися міцнішим); ГЛИ́БШАТИ, РОСТИ́ (перев. про почуття). Вже втихла снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (І. Ле); [Олеся:] Як кріпнуть і уміцняються мої сили!.. (М. Кропивницький); -. Овес.. Він ситніший за сіно. Від нього коні міцнішають (З. Тулуб); Насувалася ніч. Мороз кріпшав (М. Шеремет); Нудна тривога, мов дерево з насіння, росла в Маланчиній душі (М. Коцюбинський). - Пор. 1. міцни́й, 2. міцни́й, 3. міцни́й.
ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (про явище природи), ДУ́ЖЧАТИ, РОЗБИРА́ТИСЯрозм.; РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ[РОЗХО́ДИТИСЯ] (про вітер, дощ); РЯСНІ́ТИрозм. (про дощ); МІЦНІ́ТИ, КРІ́ПНУТИрозм. (перев. про мороз). - Док.: поси́литися, поду́жчати, розібра́тися, розходи́тися[розійти́ся], зміцні́ти, зміцнішати, окрі́пнути. Ріка трохи завернула вбік, і течія стала посилюватись (Я. Баш); Вітер усе дужчав і гойдав дерева (І. Нечуй-Левицький); Дощик не вщухав і розбирався вітер (О. Донченко); Розходжувався вітер, журно шуміли сосонки біля мого плеча (І. Волошин); Рясніє дощ, і падає лункіше М’яких краплин розмірене биття (М. Бажан); Вже втихала снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (І. Ле).