міцнотілий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний міцноті́лий міцноті́ла міцноті́ле міцноті́лі
родовий міцноті́лого міцноті́лої міцноті́лого міцноті́лих
давальний міцноті́лому міцноті́лій міцноті́лому міцноті́лим
знахідний міцноті́лий, міцноті́лого міцноті́лу міцноті́ле міцноті́лі, міцноті́лих
орудний міцноті́лим міцноті́лою міцноті́лим міцноті́лими
місцевий на/у міцноті́лому, міцноті́лім на/у міцноті́лій на/у міцноті́лому, міцноті́лім на/у міцноті́лих