міцноголосий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний міцноголо́сий міцноголо́са міцноголо́се міцноголо́сі
родовий міцноголо́сого міцноголо́сої міцноголо́сого міцноголо́сих
давальний міцноголо́сому міцноголо́сій міцноголо́сому міцноголо́сим
знахідний міцноголо́сий, міцноголо́сого міцноголо́су міцноголо́се міцноголо́сі, міцноголо́сих
орудний міцноголо́сим міцноголо́сою міцноголо́сим міцноголо́сими
місцевий на/у міцноголо́сому, міцноголо́сім на/у міцноголо́сій на/у міцноголо́сому, міцноголо́сім на/у міцноголо́сих