-1-
дієслово недоконаного виду
(робити міцним; зміцнювати) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив міцни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   міцні́мо, міцні́м
2 особа міцни́ міцні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа міцни́тиму міцни́тимемо, міцни́тимем
2 особа міцни́тимеш міцни́тимете
3 особа міцни́тиме міцни́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа міцню́ міцнимо́, міцни́м
2 особа міцни́ш міцните́
3 особа міцни́ть міцня́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
міцнячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. міцни́в міцни́ли
жін. р. міцни́ла
сер. р. міцни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
міцни́вши

Словник синонімів

ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим),УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ[ВПОТУ́ЖНЮВАТИ]рідко,МІЦНИ́ТИрідко;ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим); ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, ПІДКРІПЛЯ́ТИ (збільшуючи силу, міць і т. ін.). - Док.: зміцни́ти, укріпи́ти, утверди́ти, поси́лити, скріпи́ти, употу́жнити[впоту́жнити], закріпи́ти, підкріпи́ти. Кожна бойова операція зміцнювала і збільшувала партизанські загони (М. Шеремет); Німецьке командування особливо укріплювало оборону Лозової (І. Ле); [Анна:] Ви ще не знаєте, що значить влада, що значить мати не одну правицю, а тисячі озброєних до бою, що можуть і скріпляти й руйнувати всесвітні трони (Леся Українка); Я теж цілину піднімаю у полі, Впотужнює силу кохання моє (М. Нагнибіда); Вони згадали, як гнів загиблих товаришів міцнив їх відвагу (О. Довженко); Закріпляймо ж ми свободу! Бережімо Батьківщину! (П. Тичина).