-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | міцни́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | міцні́мо, міцні́м |
| 2 особа | міцни́ | міцні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | міцни́тиму | міцни́тимемо, міцни́тимем |
| 2 особа | міцни́тимеш | міцни́тимете |
| 3 особа | міцни́тиме | міцни́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | міцню́ | міцнимо́, міцни́м |
| 2 особа | міцни́ш | міцните́ |
| 3 особа | міцни́ть | міцня́ть |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| міцнячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | міцни́в | міцни́ли |
| жін. р. | міцни́ла |
| сер. р. | міцни́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| міцни́вши |
Словник синонімів
ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ [ВПОТУ́ЖНЮВАТИ] рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим); ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, ПІДКРІПЛЯ́ТИ (збільшуючи силу, міць і т. ін.). - Док.: зміцни́ти, укріпи́ти, утверди́ти, поси́лити, скріпи́ти, употу́жнити [впоту́жнити], закріпи́ти, підкріпи́ти. Кожна бойова операція зміцнювала і збільшувала партизанські загони (М. Шеремет); Німецьке командування особливо укріплювало оборону Лозової (І. Ле); [Анна:] Ви ще не знаєте, що значить влада, що значить мати не одну правицю, а тисячі озброєних до бою, що можуть і скріпляти й руйнувати всесвітні трони (Леся Українка); Я теж цілину піднімаю у полі, Впотужнює силу кохання моє (М. Нагнибіда); Вони згадали, як гнів загиблих товаришів міцнив їх відвагу (О. Довженко); Закріпляймо ж ми свободу! Бережімо Батьківщину! (П. Тичина).