-1-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний міхоно́ша міхоно́ші
родовий міхоно́ші міхоно́ш
давальний міхоно́ші міхоно́шам
знахідний міхоно́шу міхоно́ш
орудний міхоно́шею міхоно́шами
місцевий на/у міхоно́ші на/у міхоно́шах
кличний міхоно́ше міхоно́ші

Словник синонімів

ПОВОДИ́Р (той, хто водить когось, перев. сліпого, указує комусь дорогу), ПОВОДА́Р, ПОВОДА́ТАР, ПОВОЖА́ТИЙ, МІХОНО́ША, ХЛО́ПЕЦЬзаст., ДІДОВО́Д[ДІДОВІ́Д]діал. (той, хто водить сліпого і носить мішок для подаяння). Згадую сліпого кобзаря діда Коляду та його поводиря Устинку... (О. Донченко); Діда я добре пам’ятаю, бо як він на старості літ осліп, то я був у нього поводарем (О. Стороженко); Поміж рядами й возами подекуди сновигають сліпці з поводатарями (І. Нечуй-Левицький); Ішов кобзар до Києва Та сів спочивати. Торбинками обвішаний Його повожатий (Т. Шевченко); Як остався після батька сиротою, то в трьох істинних старців за міхоношу був (Д. Мордовець); Сліпий кобзар під чиїмсь возом обідає з своїм хлопцем (Марко Вовчок); Та й до води, сиві коні, до води, до води, В нашім селі нема хлопців - самі дідоводи (коломийка).