мітогеніндукований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний мітогеніндуко́ваний мітогеніндуко́вана мітогеніндуко́ване мітогеніндуко́вані
родовий мітогеніндуко́ваного мітогеніндуко́ваної мітогеніндуко́ваного мітогеніндуко́ваних
давальний мітогеніндуко́ваному мітогеніндуко́ваній мітогеніндуко́ваному мітогеніндуко́ваним
знахідний мітогеніндуко́ваний мітогеніндуко́вану мітогеніндуко́ване мітогеніндуко́вані
орудний мітогеніндуко́ваним мітогеніндуко́ваною мітогеніндуко́ваним мітогеніндуко́ваними
місцевий на/у мітогеніндуко́ваному, мітогеніндуко́ванім на/у мітогеніндуко́ваній на/у мітогеніндуко́ваному, мітогеніндуко́ванім на/у мітогеніндуко́ваних