-1-
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири мітли́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний мітла́ мі́тли
родовий мітли́ мі́тел
давальний мітлі́ мі́тлам
знахідний мітлу́ мі́тли
орудний мітло́ю мі́тлами
місцевий на/у мітлі́ на/у мі́тлах
кличний мі́тло* мі́тли*

Словник синонімів

ВІ́НИК (зв’язаний жмуток віниччя, лозин, тонких гіллячок і т. ін. для підмітання); ДЕРКА́Ч, ДРЯПА́К (стертий); МІТЛА́, МІТО́ВКАдіал. (віник на довгій палиці); МІТЕ́ЛКА (м’який віник з волотків очерету). Мотря замітала сіни. Вона кинула об землю віником і побігла до печі (І. Нечуй-Левицький); Зарум’янена, зупинилася Ольга на веранді, потупала солдатськими своїми чобітками, деркачем обмела з них сніжок (П. Дорошко); Підійшов двірник Віссаріон і, спершись на мітлу, байдуже дивився на хлопців (Ю. Смолич).

Словник фразеологізмів

виміта́ти / ви́мести під мітлу́ що. Забирати все начисто, зовсім нічого не лишаючи. Насувався голод.., а “рятівники” [інтервенти] тим часом під мітлу вимітали всі запаси хліба, що були в порту (О. Гончар); — Хто хоче пити молоко, фуражу залишав би, — сказала Тоня.. А то влітку весь фураж під мітлу виметуть, а навесні, коли худоба дохне, знову давай його назад, із станції тягачами по багнищі тягнуть (О. Гончар). повиміта́ти під мітлу́ (про все). — Є дані, — знову продовжував херсонський посланець, — що греки зараз беруть хліб у Хорлах, під мітлу заповзялися усе повимітати, як зробили це і в нас, у Херсонськім порту (О. Гончар).

виміта́ти / ви́мести під мітлу́ що. Забирати все начисто, зовсім нічого не лишаючи. Насувався голод.., а “рятівники” [інтервенти] тим часом під мітлу вимітали всі запаси хліба, що були в порту (О. Гончар); — Хто хоче пити молоко, фуражу залишав би, — сказала Тоня.. А то влітку весь фураж під мітлу виметуть, а навесні, коли худоба дохне, знову давай його назад, із станції тягачами по багнищі тягнуть (О. Гончар). повиміта́ти під мітлу́ (про все). — Є дані, — знову продовжував херсонський посланець, — що греки зараз беруть хліб у Хорлах, під мітлу заповзялися усе повимітати, як зробили це і в нас, у Херсонськім порту (О. Гончар).

мести́ як (мов, ні́би і т. ін.) помело́м (мітло́ю) що і без додатка. Брати, забирати, знищувати і т. ін. все підряд; нічого не залишати. Наїзниця скакала І військо немале вела, Собою всіх людей лякала І все, мов помелом, мела (І. Котляревський).

[як] під мітлу́, зі сл. забира́ти, підбира́ти і т. ін. Нічого не залишаючи, акуратно, все підряд. І справді, машина безвідмовно корилася людській волі, ..як під мітлу, забирала руду (С. Чорнобривець); Підбиралося з городів усе, як під мітлу (З усн. мови); В 1932 році хліб вивезли під мітлу. ..В 1933-му .. почався масовий мор людей (З газети).

виміта́ти / ви́мести під мітлу́ що. Забирати все начисто, зовсім нічого не лишаючи. Насувався голод.., а “рятівники” [інтервенти] тим часом під мітлу вимітали всі запаси хліба, що були в порту (О. Гончар); — Хто хоче пити молоко, фуражу залишав би, — сказала Тоня.. А то влітку весь фураж під мітлу виметуть, а навесні, коли худоба дохне, знову давай його назад, із станції тягачами по багнищі тягнуть (О. Гончар). повиміта́ти під мітлу́ (про все). — Є дані, — знову продовжував херсонський посланець, — що греки зараз беруть хліб у Хорлах, під мітлу заповзялися усе повимітати, як зробили це і в нас, у Херсонськім порту (О. Гончар).

[як] під мітлу́, зі сл. забира́ти, підбира́ти і т. ін. Нічого не залишаючи, акуратно, все підряд. І справді, машина безвідмовно корилася людській волі, ..як під мітлу, забирала руду (С. Чорнобривець); Підбиралося з городів усе, як під мітлу (З усн. мови); В 1932 році хліб вивезли під мітлу. ..В 1933-му .. почався масовий мор людей (З газети).