-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | місіоне́р | місіоне́ри |
родовий | місіоне́ра | місіоне́рів |
давальний | місіоне́рові, місіоне́ру | місіоне́рам |
знахідний | місіоне́ра | місіоне́рів |
орудний | місіоне́ром | місіоне́рами |
місцевий | на/у місіоне́рові, місіоне́рі | на/у місіоне́рах |
кличний | місіоне́ре | місіоне́ри |
Словник синонімів
ПРОПОВІ́ДНИК (той, хто проповідує, виголошує проповідь, поширює якесь віровчення); ПРОМО́ВЕЦЬ церк. (церковний оратор); ПРОРО́К (за релігійними уявленнями - проповідник волі Божої); МІСІОНЕ́Р (той, хто проповідує серед людей іншої віри). Острог став місцем, звідки вийшло чимало вчених, дипломатів, поетів і проповідників (З. Тулуб); [Юда:] Все марилось мені - то райська брама, то золотий престол, а на престолі Месія в образі того промовця, неначе судить він живих і мертвих... (Леся Українка); Голос у неї звучав, як у стародавніх пророків (М. Коцюбинський).