-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний місіоне́р місіоне́ри
родовий місіоне́ра місіоне́рів
давальний місіоне́рові, місіоне́ру місіоне́рам
знахідний місіоне́ра місіоне́рів
орудний місіоне́ром місіоне́рами
місцевий на/у місіоне́рові, місіоне́рі на/у місіоне́рах
кличний місіоне́ре місіоне́ри

Словник синонімів

ПРОПОВІ́ДНИК (той, хто проповідує, виголошує проповідь, поширює якесь віровчення); ПРОМО́ВЕЦЬцерк. (церковний оратор); ПРОРО́К (за релігійними уявленнями - проповідник волі Божої); МІСІОНЕ́Р (той, хто проповідує серед людей іншої віри). Острог став місцем, звідки вийшло чимало вчених, дипломатів, поетів і проповідників (З. Тулуб); [Юда:] Все марилось мені - то райська брама, то золотий престол, а на престолі Месія в образі того промовця, неначе судить він живих і мертвих... (Леся Українка); Голос у неї звучав, як у стародавніх пророків (М. Коцюбинський).