-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний місце́вий місце́ва місце́ве місце́ві
родовий місце́вого місце́вої місце́вого місце́вих
давальний місце́вому місце́вій місце́вому місце́вим
знахідний місце́вий місце́ву місце́ве місце́ві
орудний місце́вим місце́вою місце́вим місце́вими
місцевий на/у місце́вому, місце́вім на/у місце́вій на/у місце́вому, місце́вім на/у місце́вих

Словник синонімів

МІСЦЕ́ВИЙ (який стосується певної місцевості, живе в якійсь місцевості тощо), ТУТЕ́ШНІЙ, ЕНДЕМІ́ЧНИЙспец. (властивий даній місцевості, поширений в ній). Оповідач, Матвій Петрович Кравченко, могутньої будови чоловік, був місцевий житель і старожил (В. Собко); На тутешніх парубків ніхто з дівчат і не дивиться: усе б їм салдати та салдати (Г. Квітка-Основ’яненко); На полонинах і в альпійській смузі зростає понад 30 видів реліктових та ендемічних рослин (з газети).
МІСЦЕ́ВИЙ (який поширює свою дію на частину цілого, не виходить за межі чогось), ЛОКА́ЛЬНИЙ. Місцевий наркоз; Локальний характер.