місце 1

-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний мі́сце місця́
родовий мі́сця місць
давальний мі́сцю місця́м
знахідний мі́сце місця́
орудний мі́сцем місця́ми
місцевий на/у мі́сці на/у місця́х
кличний мі́сце* місця́*

Словник синонімів

МІ́СЦЕ (простір, зайнятий або який може бути зайнятий кимсь, чимсь), МІСЦИ́НА[МІСТИ́НА]розм.Недалечко од того місця, де вони стояли, валялась стара липа, зламана й повалена бурею (І. Нечуй-Левицький); Всю місцину біля місточка і далі од літнього кінотеатру здавна звуть Зелені Зозулі чи просто Зозулі (Т. Масенко); Христя з подругою вибрали собі містину під стінкою (К. Гордієнко).
МІСЦЕ́ВІСТЬ (якийсь простір на земній поверхні), МІ́СЦЕперев. мн., МІСЦИ́НА[МІСТИ́НА]розм.Скрізь встановили карантин, з зараженої місцевості не приймали посилок, а листи обкурювали сіркою (З. Тулуб); Є місця - чувати: Круглий рік весна... (П. Грабовський); Перед ним неначе горяна місцина на двадцять верстов навкруги (І. Нечуй-Левицький); Безлюдна містина, вигоріла трава, і вибухи гуркають то там, то там по всій висоті (О. Гончар).
ПЕРИФЕРІ́Я (місця, віддалені від столиці, від центрів країни), ПРОВІ́НЦІЯ, МІСЦЯ́мн., розм. (у прийменникових конструкціях). Люди останнє витрачали на дорогу в надії, що на периферії їм легше вдасться знайти працю (Ірина Вільде); - Так багато чекали від пікніка, а вийшло.. пшик. У вас на провінції завжди так улаштовують пікніки? (М. Хвильовий); Багато цікавого розповідають товариші з місць (А. Головко). - Пор. 1. глушина́.
ПОСА́ДА (службове становище, пов’язане з виконанням певних обов’язків в установі, на підприємстві тощо), МІ́СЦЕ, МІ́СТОзаст.; ПОСТ, ПОРТФЕ́ЛЬрозм. (відповідальна посада). [Ярчук:] Коли треба, я відмовлюсь від посади ученого секретаря, але від доповіді не збираюсь (І. Микитенко); - Чом же ви не напитували собі місця тут таки в канцеляріях у пана? Їх же тут багацько (І. Нечуй-Левицький); З царем самим, либонь, то знався [магнат], В дугу усякого він гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний); [Бондар:] Нам ще заважають кар’єристи, окозамилювачі, які ще інколи, чорт знає як, пробираються на відповідальні пости... (М. Зарудний); Наші висновки повністю збігаються з вашим соціологічним дослідженням. Отже - здавайте портфель (А. Крижанівський).

Словник фразеологізмів

болю́че (живе́, найболю́чіше і т. ін.) мі́сце чиє, у кого і без додатка. Те, що найбільше турбує когось, що є причиною чиїх-небудь переживань, неприємностей і т. ін. Ксьондз старався повернути бесіду на інше поле, бо йому неприємно було чути нарікання на члена корпорації, але гуцули попали на своє болюче місце (Г. Хоткевич); — Не дай Боже з хлопа пана! — примівка муляра вразила його в саме болюче місце: він був з хлопського роду і тепер, ставши “паном підмайстром”, дуже стидався свого походження (І. Франко); Збори гудуть, як схвильований вулик: попала молодичка на болюче місце (В. Бабляк); —Ага, бачиш, що мої слова попали тобі в живе місце! — кричав він, сміючись (І. Франко); Земля була .. дошкульним місцем старого Плачинди (М. Стельмах).

слабке́ (слабе́, вразли́ве і т. ін.) мі́сце чиє, кого, у кого і без додатка. Вада, слабкість. Цей мерзотник доти провокував Загайчика, ..поки не нащупав слабкого місця (Ірина Вільде); Важко намацати у нього вразливе місце: хабарів не бере,.. закони та накази виконує (З. Тулуб); Не ідеал, є в нього свої вразливі місця. Але тим і приваблює цей герой, що він мовби вихоплений із життя (З газети); Він намацував хибкі місця партнерки, та ось вона зробила непередбачений хід і разом зайшлася переможним сміхом.— Шах! (Г. Коцюба); // у чому, чого. Якийсь недолік у чомусь; брак. Батареї сміливіше пристрілюються до гусениць [танка], ..шукають слабого місця в броні (Ю. Яновський); До замку сховалося кілька тисяч передміщан зі спалених передмість, але комендант замку з огляду на недостачу харчів вигнав їх. .. Вони дали знати облягаючим про слабі місця замку (І. Крип’якевич).

все стає́ на своє́ мі́сце (на свої́ місця́). Обставини набувають визначеності або повертаються до попереднього стану. Він майже несвідомо, палкою своєю уявою вже відроджував поруйноване.. В нього там все ставало на своє місце (О. Гончар); Про себе думав, що дружина отямиться і все стане на своє місце (М. Ю. Тарновський).

все стає́ на своє́ мі́сце (на свої́ місця́). Обставини набувають визначеності або повертаються до попереднього стану. Він майже несвідомо, палкою своєю уявою вже відроджував поруйноване.. В нього там все ставало на своє місце (О. Гончар); Про себе думав, що дружина отямиться і все стане на своє місце (М. Ю. Тарновський).

[там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),] де Мака́р теля́т пасе́, ірон. Там або туди, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; дуже далеко. Скільки-то люду .. пішло на казенні хліба, а дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе (Панас Мирний). де Мака́р теля́т не пас. Опинились в грізний час, Де Макар телят не пас (В. Іванович).

[там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),] куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т. ін.), ірон. Туди або там, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (Укр.. присл..); [Синявін:] Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле); Стражник продовжував уперто дивитися на Лук’яна, а губи мало не казали: “Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить!(П. Панч); — Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах).

[там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),] куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т. ін.), ірон. Туди або там, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (Укр.. присл..); [Синявін:] Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле); Стражник продовжував уперто дивитися на Лук’яна, а губи мало не казали: “Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить!(П. Панч); — Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах).

[там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),] куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т. ін.), ірон. Туди або там, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (Укр.. присл..); [Синявін:] Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле); Стражник продовжував уперто дивитися на Лук’яна, а губи мало не казали: “Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить!(П. Панч); — Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах).

вузьке́ мі́сце, перев. чого, в чому, на чому. Найбільш слабка, відстала ділянка в чомусь, що потребує зусиль, посиленої уваги і т. ін. Дмитро знав добре роботу — на фрезерних верстатах, знав і вузькі місця цієї професії (П. Автомонов); Насінництво багаторічних трав є вузьким місцем розвитку кормової бази (З газети); Незважаючи на деякі вдосконалення, підземний транспорт на багатьох шахтах все ще залишається вузьким місцем (З газети); Почали надходити замовлення в основному на вдосконалення існуючої техніки і технології, на розшивання “вузьких місць” (З журналу).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці.  Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю [мотоцикл], грім мене бий, коли брешу! (А. Крижанівський).

2. кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Хай їх грім поб’є, отакі справи (З журналу); — Грім би їх побив .. з їх порядками! — воркотів .. Бовдур (І. Франко). [хоч] грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах); — Знову діло в бандитизм упирається .. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах).

душа́ (се́рце) не на мі́сці чия (чиє), у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані тривоги, занепокоєння, дуже хвилюється, переживає. Їде Федір за паном у двір — серце тремтить, душа не на місці (Панас Мирний); — Сказав ти — до Варивона йдеш, а серце моє непокоїлось .. Примічала перед цим: не на місці душа твоя (М. Стельмах); — Пішов і я,— каже Михайло,— три кілометри пройду, а там Савка дасть мотоцикл, миттю буду на МТС… У мене серце не на місці (Ю. Яновський); — Та скажи ж ти мені, нарешті, чортів пакіл,— раптом вибухнув Кочерга,— я ж бачу, що в тебе серце не на місці (В. Собко). душа́ на мі́сці. Вся сім’я вмісті [разом] й душа на місці (Укр.. присл..).

душа́ (се́рце) не на мі́сці чия (чиє), у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані тривоги, занепокоєння, дуже хвилюється, переживає. Їде Федір за паном у двір — серце тремтить, душа не на місці (Панас Мирний); — Сказав ти — до Варивона йдеш, а серце моє непокоїлось .. Примічала перед цим: не на місці душа твоя (М. Стельмах); — Пішов і я,— каже Михайло,— три кілометри пройду, а там Савка дасть мотоцикл, миттю буду на МТС… У мене серце не на місці (Ю. Яновський); — Та скажи ж ти мені, нарешті, чортів пакіл,— раптом вибухнув Кочерга,— я ж бачу, що в тебе серце не на місці (В. Собко). душа́ на мі́сці. Вся сім’я вмісті [разом] й душа на місці (Укр.. присл..).

душа́ ста́ла на мі́сце чия. Хто-небудь заспокоївся, перестав тривожитися, хвилюватися. Тільки тепер, коли він [Єгипта] повернувся і з ним нічого не сталось, Ліна відчула, що душа її стала на місце і спатиме вона спокійно (О. Гончар).

болю́че (живе́, найболю́чіше і т. ін.) мі́сце чиє, у кого і без додатка. Те, що найбільше турбує когось, що є причиною чиїх-небудь переживань, неприємностей і т. ін. Ксьондз старався повернути бесіду на інше поле, бо йому неприємно було чути нарікання на члена корпорації, але гуцули попали на своє болюче місце (Г. Хоткевич); — Не дай Боже з хлопа пана! — примівка муляра вразила його в саме болюче місце: він був з хлопського роду і тепер, ставши “паном підмайстром”, дуже стидався свого походження (І. Франко); Збори гудуть, як схвильований вулик: попала молодичка на болюче місце (В. Бабляк); —Ага, бачиш, що мої слова попали тобі в живе місце! — кричав він, сміючись (І. Франко); Земля була .. дошкульним місцем старого Плачинди (М. Стельмах).

стоя́ти (лиша́тися, залиша́тися) на [одно́му] мі́сці. Не розвиватися, не йти вперед. Треба було і самим слідкувати за часом, іти за віком, а не стояти на одному місці (Панас Мирний).

стоя́ти (лиша́тися, залиша́тися) на [одно́му] мі́сці. Не розвиватися, не йти вперед. Треба було і самим слідкувати за часом, іти за віком, а не стояти на одному місці (Панас Мирний).

нагріва́ти / нагрі́ти (рідше зігрі́ти) [собі́] мі́сце. Звикати жити, працювати і т. ін. якийсь час на одному місці; приживатися, освоюватися десь. — Взяв каганець, пішов дивитись у клас .. Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (С. Васильченко); [Домаха:] Ходім, дитино моя, з таткової хати. Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде… (М. Кропивницький); За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі .. І ніде місця не зігрів (М. Ю. Тарновський).

нагріва́ти / нагрі́ти (рідше зігрі́ти) [собі́] мі́сце. Звикати жити, працювати і т. ін. якийсь час на одному місці; приживатися, освоюватися десь. — Взяв каганець, пішов дивитись у клас .. Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (С. Васильченко); [Домаха:] Ходім, дитино моя, з таткової хати. Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде… (М. Кропивницький); За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі .. І ніде місця не зігрів (М. Ю. Тарновський).

з мі́сця не ру́шити. Перебувати в стані нерухомості, оціпеніння. Очі витріщив [Кажан], з місця не рушить і так жалібно до дячка звернувся: — Що ти наробив, Нечипоре? Було б же зарання сховатись куди-небудь (М. Хвильовий).

зна́ти своє́ мі́сце. Поводитися, діяти згідно зі своїм становищем.— Вона [Катря] їй так розмалює нігтями писка, що довго в свою школу не покажеться. Хай знає своє місце (В. Кучер).

зру́шити з мі́сця. 1. що. Вплинути на щось, зробити що-небудь для здійснення якоїсь справи. Може, тоді хто й збагнув, що Михайло Качан своїм бунтом похитав і зрушив з місця дикунські порядки, що вкорінились в отих непомітних хуторах (І. Микитенко); Отже, підряд зрушив з місця все в господарстві. Де був застій, повіяв свіжий вітерець змін (З газети).

2. кого. Спонукати, заохотити кого-небудь до якихось дій. Всюди тільки й розмови — здешевити продукцію, а Осадчий ніби затявся, стоїть на своєму, не зрушиш його з місця (М. Чабанівський).

[і] мі́сце засти́гло за ким—чим, по кому—чому. Хтось безслідно зник, щось зникло. — Кумо, чогось ваш півень сьогодні не піяв [не співав], чи не захворів? — Не піяв і вже не запіє, голубонько. Встаю рано, а за ним і за курми місце застигло (Ю. Мельничук); Вернули діти на селище, а по зозулі й місце застигло (С. Ковалів).

і мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти, не зоста́вити і т. ін.) від кого і без додатка. Вщент розгромити, знищити кого-небудь. Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук).

і мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти, не зоста́вити і т. ін.) від кого і без додатка. Вщент розгромити, знищити кого-небудь. Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук).

і мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти, не зоста́вити і т. ін.) від кого і без додатка. Вщент розгромити, знищити кого-небудь. Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук).

стоя́ти (лиша́тися, залиша́тися) на [одно́му] мі́сці. Не розвиватися, не йти вперед. Треба було і самим слідкувати за часом, іти за віком, а не стояти на одному місці (Панас Мирний).

стоя́ти (лиша́тися, залиша́тися) на [одно́му] мі́сці. Не розвиватися, не йти вперед. Треба було і самим слідкувати за часом, іти за віком, а не стояти на одному місці (Панас Мирний).

ма́ти мі́сце. Бути, траплятися і т. ін. — Мені з достовірних джерел відомо, з якою гідністю відстояли ви свою любов проти натиску декотрих ..чорнильних душ, які ще подекуди мають місце (О. Гончар); Це було здорово, хоч і мала місце окрема граматична помилка (А. Крижанівський); Знищення старих дерев, лісостанів, які не мають господарського значення, але дорогі нам, як пам’ятники природи, історії і культури, не повинно мати місця (З журналу).

[і] мі́сце засти́гло за ким—чим, по кому—чому. Хтось безслідно зник, щось зникло. — Кумо, чогось ваш півень сьогодні не піяв [не співав], чи не захворів? — Не піяв і вже не запіє, голубонько. Встаю рано, а за ним і за курми місце застигло (Ю. Мельничук); Вернули діти на селище, а по зозулі й місце застигло (С. Ковалів).

мі́сце під со́нцем. Певне становище в житті, в суспільстві і т. ін. — Як же так? — вражено допитувався Денисович.— А отак: раз син попа, так немає тобі місця під сонцем! (А. Дімаров); Очевидно, саме цим [возвеличенням військових діянь Бонапарта] пояснюється секрет блискавичного вивищення Мейсоньє, те, як легко йому вдалося зайняти місце під сонцем (М. Слабошпицький); Поезія Янки Купали змальовувала величний образ працелюбного білоруського народу, який усвідомив свою роль в історичному процесі, своє право на місце під сонцем (З газети); Місце під сонцем, яке вони посідають, їх поки що влаштовує (З журналу); Чим ближче фініш чемпіонату з футболу, тим цікавішою стає боротьба за “місце під сонцем” (З газети).

мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т. ін.) на кому, в чому. Хто-небудь весь побитий, поранений. — Аж сусіди позбігались на мій вереск… геть мене потовк, місця живого нема,— скрізь синяки… гляньте… (М. Коцюбинський); Коли листоношу роздягли — на ньому не було живого місця, і п’явки купами поприсмоктувалися до тіла (Ю. Яновський); // Хто-небудь принижений, ображений. — А хто ж лічив, скільки панських стріл попало в серце діда Дуная? Надійсь, в тому серці живого місця нема (М. Стельмах); // де. Що-небудь вщерть заповнене. В камері стало трохи видніше, і, оглянувшись, я побачив, що тут місця не було живого — вся підлога, попритрушена перетертою чорною соломою, покрита людськими тілами (Ю. Збанацький).

мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т. ін.) на кому, в чому. Хто-небудь весь побитий, поранений. — Аж сусіди позбігались на мій вереск… геть мене потовк, місця живого нема,— скрізь синяки… гляньте… (М. Коцюбинський); Коли листоношу роздягли — на ньому не було живого місця, і п’явки купами поприсмоктувалися до тіла (Ю. Яновський); // Хто-небудь принижений, ображений. — А хто ж лічив, скільки панських стріл попало в серце діда Дуная? Надійсь, в тому серці живого місця нема (М. Стельмах); // де. Що-небудь вщерть заповнене. В камері стало трохи видніше, і, оглянувшись, я побачив, що тут місця не було живого — вся підлога, попритрушена перетертою чорною соломою, покрита людськими тілами (Ю. Збанацький).

мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т. ін.) на кому, в чому. Хто-небудь весь побитий, поранений. — Аж сусіди позбігались на мій вереск… геть мене потовк, місця живого нема,— скрізь синяки… гляньте… (М. Коцюбинський); Коли листоношу роздягли — на ньому не було живого місця, і п’явки купами поприсмоктувалися до тіла (Ю. Яновський); // Хто-небудь принижений, ображений. — А хто ж лічив, скільки панських стріл попало в серце діда Дуная? Надійсь, в тому серці живого місця нема (М. Стельмах); // де. Що-небудь вщерть заповнене. В камері стало трохи видніше, і, оглянувшись, я побачив, що тут місця не було живого — вся підлога, попритрушена перетертою чорною соломою, покрита людськими тілами (Ю. Збанацький).

ха́ти (мі́сця) не переле́жить (не переси́дить). Уживається на знак згоди на чиє-небудь перебування у когось або десь. — Що там думати,— м’яко втрутилася Меланія.— Коли вже до мене приїхали, то хай у мене зупиняються. Хати не перележать! (О. Гончар).

ха́ти (мі́сця) не переле́жить (не переси́дить). Уживається на знак згоди на чиє-небудь перебування у когось або десь. — Що там думати,— м’яко втрутилася Меланія.— Коли вже до мене приїхали, то хай у мене зупиняються. Хати не перележать! (О. Гончар).

мі́сця [собі́] не прибра́ти. Втратити душевну рівновагу, спокій, самовладання; переживати. Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (О. Стороженко).

мі́сця собі́ зігрі́ти не мо́же, жарт. Не затримується довго десь, на чомусь, у чомусь (про кого-небудь). З’ясуємо, що таке “невстояний” автор. Це такий автор, що в жодному жанрі місця собі зігріти не може (З газети).

мі́сця [собі́] не прибра́ти. Втратити душевну рівновагу, спокій, самовладання; переживати. Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (О. Стороженко).

[ті́льки] мо́кре мі́сце лиши́лося (залиши́лося, зоста́лося і т. ін.). 1. від чого, рідше з чого. Що-небудь зникло, перестало існувати. — Загинеш ні за цапову душу, пришиє якийсь шваб багнетом до землі, та й тільки мокре місце залишиться від твого “патріотизму” (Ю. Збанацький); // Щось втратило цінність, вигляд і т. ін., зазнавши згубної дії кого-, чого-небудь. Ледь торкнулась [праскою] мереживної оздоби,— від неї лишилося мокре місце (З газети); Від збірки оповідань тільки мокре місце лишилося. Бомбить її рецензент і зліва, і справа (З газети); З їхньої схованки тільки мокре місце лишилося (З усн. мови).

2. від кого. Хто-небудь зазнав поразки або загинув; перепало комусь. — А продовжуватиме баламутити людей, то викличемо з заводу робітників, і від вас тільки мокре місце залишиться (П. Кочура); — Згинь, маро, — стиснув зуби Одноконь. — Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник). мо́крого мі́сця не зали́шиться. — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний).

[ті́льки] мо́кре мі́сце лиши́лося (залиши́лося, зоста́лося і т. ін.). 1. від чого, рідше з чого. Що-небудь зникло, перестало існувати. — Загинеш ні за цапову душу, пришиє якийсь шваб багнетом до землі, та й тільки мокре місце залишиться від твого “патріотизму” (Ю. Збанацький); // Щось втратило цінність, вигляд і т. ін., зазнавши згубної дії кого-, чого-небудь. Ледь торкнулась [праскою] мереживної оздоби,— від неї лишилося мокре місце (З газети); Від збірки оповідань тільки мокре місце лишилося. Бомбить її рецензент і зліва, і справа (З газети); З їхньої схованки тільки мокре місце лишилося (З усн. мови).

2. від кого. Хто-небудь зазнав поразки або загинув; перепало комусь. — А продовжуватиме баламутити людей, то викличемо з заводу робітників, і від вас тільки мокре місце залишиться (П. Кочура); — Згинь, маро, — стиснув зуби Одноконь. — Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник). мо́крого мі́сця не зали́шиться. — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний).

мо́крого мі́сця не зали́шиться (не ли́шиться, не зоста́неться) від кого і без додатка. Хтось буде вщент розбитий, знищений. — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний). мо́кре мі́сце зоста́неться. — Згинь, маро,— стиснув кулаки Одноконь.— Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник).

[ті́льки] мо́кре мі́сце лиши́лося (залиши́лося, зоста́лося і т. ін.). 1. від чого, рідше з чого. Що-небудь зникло, перестало існувати. — Загинеш ні за цапову душу, пришиє якийсь шваб багнетом до землі, та й тільки мокре місце залишиться від твого “патріотизму” (Ю. Збанацький); // Щось втратило цінність, вигляд і т. ін., зазнавши згубної дії кого-, чого-небудь. Ледь торкнулась [праскою] мереживної оздоби,— від неї лишилося мокре місце (З газети); Від збірки оповідань тільки мокре місце лишилося. Бомбить її рецензент і зліва, і справа (З газети); З їхньої схованки тільки мокре місце лишилося (З усн. мови).

2. від кого. Хто-небудь зазнав поразки або загинув; перепало комусь. — А продовжуватиме баламутити людей, то викличемо з заводу робітників, і від вас тільки мокре місце залишиться (П. Кочура); — Згинь, маро, — стиснув зуби Одноконь. — Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник). мо́крого мі́сця не зали́шиться. — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний).

мо́кре мі́сце лиши́ти від чого. Зруйнувати, знищити що-небудь дощенту. — Грізна зброя артилерія.. Ви вкажіть нам ціль за п’ять, за три версти — мокре місце від неї лишимо (А. Головко).

мо́крого мі́сця не зали́шиться (не ли́шиться, не зоста́неться) від кого і без додатка. Хтось буде вщент розбитий, знищений. — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний). мо́кре мі́сце зоста́неться. — Згинь, маро,— стиснув кулаки Одноконь.— Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник).

мо́крого мі́сця не зали́шиться (не ли́шиться, не зоста́неться) від кого і без додатка. Хтось буде вщент розбитий, знищений. — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний). мо́кре мі́сце зоста́неться. — Згинь, маро,— стиснув кулаки Одноконь.— Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник).

мо́крого мі́сця не зали́шиться (не ли́шиться, не зоста́неться) від кого і без додатка. Хтось буде вщент розбитий, знищений. — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний). мо́кре мі́сце зоста́неться. — Згинь, маро,— стиснув кулаки Одноконь.— Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник).

мо́крого мі́сця не зали́шиться (не ли́шиться, не зоста́неться) від кого і без додатка. Хтось буде вщент розбитий, знищений. — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний). мо́кре мі́сце зоста́неться. — Згинь, маро,— стиснув кулаки Одноконь.— Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник).

на поро́жньому (пусто́му, го́лому) мі́сці, перев. з дієсл. Не маючи бази, основи і т. ін. під собою; з нічого. Автор історичного роману творить не на порожньому місці,— він залежить від свого матеріалу, реального ходу історичних подій (З журналу); Як і інші галузі економіки, електроенергетику більшості афро-азіатських країн доводиться створювати на пустому місці (З газети); Тут все треба починати спочатку, на голому місці (Ю. Збанацький); — Не переживай, Артеме,.. Ми з Клавою теж починали на голому місці, не було в нас, як кажуть, ні кола ні двора, а тепер нівроку (П. Гуріненко); Хірокітійська культура з’являється на острові [на Кіпрі] розвинутою. Немає жодних ознак її еволюції. “На голому місці” одразу ж виникають великі поселення на багато тисяч чоловік (З журналу).

нагріва́ти / нагрі́ти (рідше зігрі́ти) [собі́] мі́сце. Звикати жити, працювати і т. ін. якийсь час на одному місці; приживатися, освоюватися десь. — Взяв каганець, пішов дивитись у клас .. Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (С. Васильченко); [Домаха:] Ходім, дитино моя, з таткової хати. Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде… (М. Кропивницький); За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі .. І ніде місця не зігрів (М. Ю. Тарновський).

нагріва́ти / нагрі́ти (рідше зігрі́ти) [собі́] мі́сце. Звикати жити, працювати і т. ін. якийсь час на одному місці; приживатися, освоюватися десь. — Взяв каганець, пішов дивитись у клас .. Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (С. Васильченко); [Домаха:] Ходім, дитино моя, з таткової хати. Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде… (М. Кропивницький); За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі .. І ніде місця не зігрів (М. Ю. Тарновський).

нагріва́ти / нагрі́ти (рідше зігрі́ти) [собі́] мі́сце. Звикати жити, працювати і т. ін. якийсь час на одному місці; приживатися, освоюватися десь. — Взяв каганець, пішов дивитись у клас .. Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (С. Васильченко); [Домаха:] Ходім, дитино моя, з таткової хати. Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде… (М. Кропивницький); За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі .. І ніде місця не зігрів (М. Ю. Тарновський).

нагріва́ти / нагрі́ти (рідше зігрі́ти) [собі́] мі́сце. Звикати жити, працювати і т. ін. якийсь час на одному місці; приживатися, освоюватися десь. — Взяв каганець, пішов дивитись у клас .. Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (С. Васильченко); [Домаха:] Ходім, дитино моя, з таткової хати. Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде… (М. Кропивницький); За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі .. І ніде місця не зігрів (М. Ю. Тарновський).

болю́че (живе́, найболю́чіше і т. ін.) мі́сце чиє, у кого і без додатка. Те, що найбільше турбує когось, що є причиною чиїх-небудь переживань, неприємностей і т. ін. Ксьондз старався повернути бесіду на інше поле, бо йому неприємно було чути нарікання на члена корпорації, але гуцули попали на своє болюче місце (Г. Хоткевич); — Не дай Боже з хлопа пана! — примівка муляра вразила його в саме болюче місце: він був з хлопського роду і тепер, ставши “паном підмайстром”, дуже стидався свого походження (І. Франко); Збори гудуть, як схвильований вулик: попала молодичка на болюче місце (В. Бабляк); —Ага, бачиш, що мої слова попали тобі в живе місце! — кричав він, сміючись (І. Франко); Земля була .. дошкульним місцем старого Плачинди (М. Стельмах).

на мі́сці. 1. Там, де постійно, звичайно перебуває, знаходиться або має бути хто-, що-небудь; там, де треба. Дарка збирала малину панам, ну, то вже, певне, й собі брала якийсь відсоток натурою на місці (Леся Українка); Всі були на місці (З усн. мови). на своє́му мі́сці. Ефективність мовлення багато в чому залежить від доречно, на своєму місці вжитого слова (Культура сл.).

2. зі сл. заги́нути, околі́ти і т. ін. Відразу, там же. — А молодиця як була, так і околіла на місці (Панас Мирний); І раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці (О. Гончар).

3. чиєму. У чиємусь становищі. — А я б на твоєму місці уже б мовчала,— обізвалась Надя (Леся Українка); Я б на твоєму місці добру скибку житняка вмолов з гарячою стравою… (О. Гончар); Пігловський на його [Матвія] місці за милу душу пригостив би [недруга] свинцевою начинкою, а Матвій чогось пожалів (М. Стельмах).

на поро́жньому (пусто́му, го́лому) мі́сці, перев. з дієсл. Не маючи бази, основи і т. ін. під собою; з нічого. Автор історичного роману творить не на порожньому місці,— він залежить від свого матеріалу, реального ходу історичних подій (З журналу); Як і інші галузі економіки, електроенергетику більшості афро-азіатських країн доводиться створювати на пустому місці (З газети); Тут все треба починати спочатку, на голому місці (Ю. Збанацький); — Не переживай, Артеме,.. Ми з Клавою теж починали на голому місці, не було в нас, як кажуть, ні кола ні двора, а тепер нівроку (П. Гуріненко); Хірокітійська культура з’являється на острові [на Кіпрі] розвинутою. Немає жодних ознак її еволюції. “На голому місці” одразу ж виникають великі поселення на багато тисяч чоловік (З журналу).

на поро́жньому (пусто́му, го́лому) мі́сці, перев. з дієсл. Не маючи бази, основи і т. ін. під собою; з нічого. Автор історичного роману творить не на порожньому місці,— він залежить від свого матеріалу, реального ходу історичних подій (З журналу); Як і інші галузі економіки, електроенергетику більшості афро-азіатських країн доводиться створювати на пустому місці (З газети); Тут все треба починати спочатку, на голому місці (Ю. Збанацький); — Не переживай, Артеме,.. Ми з Клавою теж починали на голому місці, не було в нас, як кажуть, ні кола ні двора, а тепер нівроку (П. Гуріненко); Хірокітійська культура з’являється на острові [на Кіпрі] розвинутою. Немає жодних ознак її еволюції. “На голому місці” одразу ж виникають великі поселення на багато тисяч чоловік (З журналу).

на рі́вному мі́сці. Без якихось видимих причин; безпідставно. Буквально “на рівному місці” важкий сухогруз в лоб, за нормальної видимості, таранить теплохід “Нахімов”. Гинуть сотні людей (Б. Олійник); Та що вже там говорити про високі конституційні норми, коли діючий закон змушує спотикатись, здавалося б, і на зовсім рівному місці (З журналу); // Без труднощів; легко. На рівному місці нагрів державу на 276 карбованців (З журналу).

на мі́сці. 1. Там, де постійно, звичайно перебуває, знаходиться або має бути хто-, що-небудь; там, де треба. Дарка збирала малину панам, ну, то вже, певне, й собі брала якийсь відсоток натурою на місці (Леся Українка); Всі були на місці (З усн. мови). на своє́му мі́сці. Ефективність мовлення багато в чому залежить від доречно, на своєму місці вжитого слова (Культура сл.).

2. зі сл. заги́нути, околі́ти і т. ін. Відразу, там же. — А молодиця як була, так і околіла на місці (Панас Мирний); І раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці (О. Гончар).

3. чиєму. У чиємусь становищі. — А я б на твоєму місці уже б мовчала,— обізвалась Надя (Леся Українка); Я б на твоєму місці добру скибку житняка вмолов з гарячою стравою… (О. Гончар); Пігловський на його [Матвія] місці за милу душу пригостив би [недруга] свинцевою начинкою, а Матвій чогось пожалів (М. Стельмах).

на мі́сці. 1. Там, де постійно, звичайно перебуває, знаходиться або має бути хто-, що-небудь; там, де треба. Дарка збирала малину панам, ну, то вже, певне, й собі брала якийсь відсоток натурою на місці (Леся Українка); Всі були на місці (З усн. мови). на своє́му мі́сці. Ефективність мовлення багато в чому залежить від доречно, на своєму місці вжитого слова (Культура сл.).

2. зі сл. заги́нути, околі́ти і т. ін. Відразу, там же. — А молодиця як була, так і околіла на місці (Панас Мирний); І раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці (О. Гончар).

3. чиєму. У чиємусь становищі. — А я б на твоєму місці уже б мовчала,— обізвалась Надя (Леся Українка); Я б на твоєму місці добру скибку житняка вмолов з гарячою стравою… (О. Гончар); Пігловський на його [Матвія] місці за милу душу пригостив би [недруга] свинцевою начинкою, а Матвій чогось пожалів (М. Стельмах).

наси́джене мі́сце. 1. Будинок, квартира, населений пункт і т. ін., де хтось живе протягом тривалого часу. Іван Кіндратович давно міг переселитися… Та все якось жаль було розставатися з насидженим місцем (Д. Ткач); — Доживемо тут [на хуторі], Андрію,— радить Килина,— чого міняти насиджене місце? (М. Олійник); Активізується й відчуває наближення весни в’язь: не кваплячись, та все ж залишає “насиджені” місця. В цей час його можна, хоч і не без труднощів, піймати на закидачку з берега (З газети).

2. жарт. Робота, на якій давно працюють, посада, яку тривалий час займають і т. ін. Зрозуміти нове можна, лише змінюючи звичні позиції, точки зору. Але для цього необхідно знайти в собі сили й бажання полишити насиджене місце, з якого все, що відбувається довкруг, оцінюється в раз і назавжди утверджених масштабах (З журналу). наси́джене місте́чко. Іванові неохота кидати насиджене містечко, де перепадає фураж або жива копійка! (М. Рудь).

не до мі́сця. 1. Не годиться, не підходить що-небудь; недоречний. З твоїх листів я бачу, що ти тепло до мене ставишся. Мені здається, хоч слово — тепло — тут не до місця (Ю. Яновський).

2. з дієсл. Недоречно. — Вас не дивує, що я напросилась у супутниці? — не до місця веселим голосом спитала вона (Н. Тихий); На дверях було намальовано якимсь “братухою” похабне обличчя.., це було не до місця й різало очі (М. Хвильовий).

не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити і т. ін.) живо́го мі́сця на кому. Дуже побити кого-небудь. А мати Федькова так і спалахнула: .. Та батько ж з тебе три шкури здере, та він же на тобі живого місця не оставить (В. Винниченко); // Завдати непоправної шкоди чиємусь здоров’ю. — Частіше дають знати про себе фронтові рани. Адже війна не лишила на мені живого місця (З газети); // Завдати комусь душевного болю, горя, великих неприємностей і т. ін. Вона [панна Анеля]! вона! моя іржа — а я залізо. Вона мене всього сточила. Не лишила живого місця (М. Коцюбинський).

не знахо́дити / не знайти́ [собі́] мі́сця. 1. Бути дуже схвильованим, втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій. Дорогий пане Володимире [Гнатюк]! Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський); Заборона “України в огні” сильно пригнобила мене. Ходжу засмучений і місця собі не знаходжу (О. Довженко).

2. без чого. Нудьгувати, ходити без діла. Кожного місяця листоноша приносив Кучугурі додому пенсійні гроші. Чого ще треба? Але... Без роботи, до якої звик за багато років, ні вдома, ні між людьми не знаходив собі місця (С. Чорнобривець). не прибра́ти собі́ мі́сця. Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (О. Стороженко).

3. Фізично страждати від чого-небудь, тяжко переносити щось (спеку, біль і т. ін.). Хлопці не знаходили собі місця. Навіть в холодку не вдавалось сховатись від сонця, воно всюди дошкуляло, парило неймовірно (Ю. Збанацький); До города дорога й недалека, Не забариться б перейти. Та як на те така стояла спека, Що місця не знайти (Л. Глібов); Як тільки циганка сотворила теє ворожбитство, в баби лице почорніло, з рота виступила піна і стало її так трясти, що місця собі не знайде (Григорій Тютюнник).

не знахо́дити / не знайти́ [собі́] мі́сця. 1. Бути дуже схвильованим, втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій. Дорогий пане Володимире [Гнатюк]! Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський); Заборона “України в огні” сильно пригнобила мене. Ходжу засмучений і місця собі не знаходжу (О. Довженко).

2. без чого. Нудьгувати, ходити без діла. Кожного місяця листоноша приносив Кучугурі додому пенсійні гроші. Чого ще треба? Але... Без роботи, до якої звик за багато років, ні вдома, ні між людьми не знаходив собі місця (С. Чорнобривець). не прибра́ти собі́ мі́сця. Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (О. Стороженко).

3. Фізично страждати від чого-небудь, тяжко переносити щось (спеку, біль і т. ін.). Хлопці не знаходили собі місця. Навіть в холодку не вдавалось сховатись від сонця, воно всюди дошкуляло, парило неймовірно (Ю. Збанацький); До города дорога й недалека, Не забариться б перейти. Та як на те така стояла спека, Що місця не знайти (Л. Глібов); Як тільки циганка сотворила теє ворожбитство, в баби лице почорніло, з рота виступила піна і стало її так трясти, що місця собі не знайде (Григорій Тютюнник).

не знахо́дити / не знайти́ [собі́] мі́сця. 1. Бути дуже схвильованим, втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій. Дорогий пане Володимире [Гнатюк]! Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський); Заборона “України в огні” сильно пригнобила мене. Ходжу засмучений і місця собі не знаходжу (О. Довженко).

2. без чого. Нудьгувати, ходити без діла. Кожного місяця листоноша приносив Кучугурі додому пенсійні гроші. Чого ще треба? Але... Без роботи, до якої звик за багато років, ні вдома, ні між людьми не знаходив собі місця (С. Чорнобривець). не прибра́ти собі́ мі́сця. Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (О. Стороженко).

3. Фізично страждати від чого-небудь, тяжко переносити щось (спеку, біль і т. ін.). Хлопці не знаходили собі місця. Навіть в холодку не вдавалось сховатись від сонця, воно всюди дошкуляло, парило неймовірно (Ю. Збанацький); До города дорога й недалека, Не забариться б перейти. Та як на те така стояла спека, Що місця не знайти (Л. Глібов); Як тільки циганка сотворила теє ворожбитство, в баби лице почорніло, з рота виступила піна і стало її так трясти, що місця собі не знайде (Григорій Тютюнник).

не знахо́дити / не знайти́ [собі́] мі́сця. 1. Бути дуже схвильованим, втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій. Дорогий пане Володимире [Гнатюк]! Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський); Заборона “України в огні” сильно пригнобила мене. Ходжу засмучений і місця собі не знаходжу (О. Довженко).

2. без чого. Нудьгувати, ходити без діла. Кожного місяця листоноша приносив Кучугурі додому пенсійні гроші. Чого ще треба? Але... Без роботи, до якої звик за багато років, ні вдома, ні між людьми не знаходив собі місця (С. Чорнобривець). не прибра́ти собі́ мі́сця. Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (О. Стороженко).

3. Фізично страждати від чого-небудь, тяжко переносити щось (спеку, біль і т. ін.). Хлопці не знаходили собі місця. Навіть в холодку не вдавалось сховатись від сонця, воно всюди дошкуляло, парило неймовірно (Ю. Збанацький); До города дорога й недалека, Не забариться б перейти. Та як на те така стояла спека, Що місця не знайти (Л. Глібов); Як тільки циганка сотворила теє ворожбитство, в баби лице почорніло, з рота виступила піна і стало її так трясти, що місця собі не знайде (Григорій Тютюнник).

не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити і т. ін.) живо́го мі́сця на кому. Дуже побити кого-небудь. А мати Федькова так і спалахнула: .. Та батько ж з тебе три шкури здере, та він же на тобі живого місця не оставить (В. Винниченко); // Завдати непоправної шкоди чиємусь здоров’ю. — Частіше дають знати про себе фронтові рани. Адже війна не лишила на мені живого місця (З газети); // Завдати комусь душевного болю, горя, великих неприємностей і т. ін. Вона [панна Анеля]! вона! моя іржа — а я залізо. Вона мене всього сточила. Не лишила живого місця (М. Коцюбинський).

не мі́сце. 1. кому. Хто-небудь не повинен перебувати десь, серед когось. Йому тут не місце (З усн. мови).

2. для чого, чому. Не годиться, не можна (говорити, робити щось, перебувати десь і т. ін.) [Саня:] Гаразд, гаразд, тут не місце для таких розмов… (Леся Українка).

не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити і т. ін.) живо́го мі́сця на кому. Дуже побити кого-небудь. А мати Федькова так і спалахнула: .. Та батько ж з тебе три шкури здере, та він же на тобі живого місця не оставить (В. Винниченко); // Завдати непоправної шкоди чиємусь здоров’ю. — Частіше дають знати про себе фронтові рани. Адже війна не лишила на мені живого місця (З газети); // Завдати комусь душевного болю, горя, великих неприємностей і т. ін. Вона [панна Анеля]! вона! моя іржа — а я залізо. Вона мене всього сточила. Не лишила живого місця (М. Коцюбинський).

не знахо́дити / не знайти́ [собі́] мі́сця. 1. Бути дуже схвильованим, втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій. Дорогий пане Володимире [Гнатюк]! Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський); Заборона “України в огні” сильно пригнобила мене. Ходжу засмучений і місця собі не знаходжу (О. Довженко).

2. без чого. Нудьгувати, ходити без діла. Кожного місяця листоноша приносив Кучугурі додому пенсійні гроші. Чого ще треба? Але... Без роботи, до якої звик за багато років, ні вдома, ні між людьми не знаходив собі місця (С. Чорнобривець). не прибра́ти собі́ мі́сця. Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (О. Стороженко).

3. Фізично страждати від чого-небудь, тяжко переносити щось (спеку, біль і т. ін.). Хлопці не знаходили собі місця. Навіть в холодку не вдавалось сховатись від сонця, воно всюди дошкуляло, парило неймовірно (Ю. Збанацький); До города дорога й недалека, Не забариться б перейти. Та як на те така стояла спека, Що місця не знайти (Л. Глібов); Як тільки циганка сотворила теє ворожбитство, в баби лице почорніло, з рота виступила піна і стало її так трясти, що місця собі не знайде (Григорій Тютюнник).

ні з мі́сця. 1. Нерухомий, переляканий і т. ін. Стала [Оксана] як укопана, як приросла до землі, ні з місця (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ліворуч! Праворуч! А вони [учні] ні з місця, стоять наче вкопані, а потім враз вибухають реготом (О. Гончар); // Уживається як наказ не рухатись; стояти! — Ні з місця, кажу,— крикнув чоловік (Панас Мирний); — Ні з місця, гад! — кричить Рева (Григорій Тютюнник).

2. Щось лишається в тому ж стані, що й раніше; не посувається ніяк. Впряглися Лебідь, Рак і Щука Та й тягнуть воза хто куди. А віз — ні з місця, звісна штука, Даремні їхні всі труди (А. Гарматюк); Одне слово, ще рік, як день, пролетів, а справа ні з місця (З газети).

3. кого і без додатка. Неможливо примусити, умовити кого-небудь робити щось. — Упертий він, ні з місця його, тільки головою крутить і знай одне мимрить: ні та й ні (І. Цюпа).

о́чі на мо́крому мі́сці у кого. Хтось плаксивий, часто плаче. Марко не полюбляв жінок, у яких очі були на мокрому місці (С. Чорнобривець); — А в мене очі від природи на мокрому місці,— відповідає він і сміється.— Бувало, мама ще не встигне заміритись на мене рукою, а я як заголошу, то вся вулиця збігається (М. Стельмах). о́чі на солонці́. Хіба ж вам невідомо, що в нашої шановної добродійки очі завше на солонці: аби потягло туманом — вже й одвологли (Дніпрова Чайка); // Хтось заплаканий або плаче. — Я не плачу,— одмовив батько,— то у мене очі на мокрому місці (М. Кропивницький); — А ти чого плачеш? Скільки радості навколо на світі, а в тебе очі на мокрому місці. Ну і дівчина… (С. Масляк).

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т. ін.) / лови́ти на гаря́чому кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін. Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей, і фанатики-бухарці, впіймавши його на гарячому, могли б і штрикнути його кинджалом або придушити (З. Тулуб); — Запеклого викрадача меж Максимку Воронця хазяї піймали на гарячому і зарубали посеред поля (В. Земляк); Міркує, мабуть [Сагайдак], як Гуцалюка спіймати на гарячому,— подумав непрошений гість, намацуючи в кишені цеглину (С. Добровольський); — Та за таке судити — і край! — Щоб передати до суду, треба спершу зловити на гарячому,— обізвався Тадей Батюта (Є. Гуцало); Він хоче застукати злодіїв на гарячому (Д. Косарик); — То у вас книжки? — сідаючи, спромігся запитати [Лодиженко], неначе вловив міраба на гарячому (Іван Ле); Писали [листівки], перекидаючись словами про те, що якби застали їх оце німці на гарячому, то певно рубали б їм руки частинами (О. Гончар); Я розумів: рано чи пізно мене повинні схопити на гарячому (І. Головченко і О. Мусієнко); — Тепер будуть [поліцаї] за тобою стежити. За кожним твоїм кроком. Можуть накрити на гарячому! — різко говорив Голубцов (В. Вільний); Коли ж Максима ловили на гарячому, він з таким трагізмом і сльозою виступав на захист коней, що йому все прощалося (М. Стельмах). впі́йманий (пі́йманий, спі́йманий) на гаря́чому. Раз за разом стражники, вихопивши з ярмаркової гущі, підводили до нього [пристава] то впійманих на гарячому кишенькових злодіїв, то всяких зальотних аферисток (О. Гончар); Були серед привезених то спекулянтки, піймані на гарячому, то злісні сектантки (О. Гончар); Він знову поклав свою руку на Лялину, що лежала поверх ковдри. Дівчина показала на ту руку очима, спитала коротко: — Навіщо? Василь спаленів на виду, спійманий на гарячому (П. Загребельний). спі́ймано (ло́влено) на гаря́чому. Ворога спіймано на гарячому, його можна всім показати й добити остаточно (Є. Кирилюк); Гнат вилазить із-за столу і крадькома йде до дверей, щоб перевірити, чи не причаївся там підслухувач в образі виконавця або одноокого Кузьми, якого вже не раз було ловлено на гарячому (Григорій Тютюнник). пійма́ти на гаря́чому мі́сці. [Горпина:] Щоб я його [Гострохвостого] так пустила, піймавши на гарячому місці? (І. Нечуй-Левицький).

попа́сти / попада́ти в живе́ мі́сце кому. Дошкулити комусь словами або діями; вразити когось. — Ага, бачиш, що мої слова попали тобі в живе місце! — кричав він [Вовкун], сміючись (І. Франко).

попа́сти / попада́ти в живе́ мі́сце кому. Дошкулити комусь словами або діями; вразити когось. — Ага, бачиш, що мої слова попали тобі в живе місце! — кричав він [Вовкун], сміючись (І. Франко).

поро́жнє (пусте́) мі́сце, зневажл. Той, від кого мало користі в роботі, з ким не рахуються і т. ін. Та він у колективі — порожнє місце (З усн. мови).

посі́сти / посідати своє́ (яке́сь, нале́жне) мі́сце в чому. Досягти певного становища. — Мова йде про те, як допомогти учениці знову посісти своє місце в колективі (О. Донченко); Чи не мудріше було б спершу якесь місце в житті посісти, а вже потім брати на себе відповідальність за сім’ю? (М. Ю. Тарновський).

посіда́ти / посі́сти чі́льне (поче́сне, провідне́ і т. ін.) мі́сце в чому. Бути досить важливим, передовим серед чогось і т. ін.; мати велике значення. В житті і духовному розвитку сучасної людини відіграють величезну роль різні ідеологічні фактори. Серед них чільне місце посідають мистецтво і література (З журналу); Україна прагне посісти чільне місце у загальноєвропейському процесі, підтримувати з усіма, перш за все, сусідніми, державами відносини взаємоповаги, дружби і ділового співробітництва (З газети); З початку свого існування Києво-братська школа посіла провідне місце на Україні і набула значення вищого учбового закладу (З журналу).

посіда́ти / посі́сти чі́льне (поче́сне, провідне́ і т. ін.) мі́сце в чому. Бути досить важливим, передовим серед чогось і т. ін.; мати велике значення. В житті і духовному розвитку сучасної людини відіграють величезну роль різні ідеологічні фактори. Серед них чільне місце посідають мистецтво і література (З журналу); Україна прагне посісти чільне місце у загальноєвропейському процесі, підтримувати з усіма, перш за все, сусідніми, державами відносини взаємоповаги, дружби і ділового співробітництва (З газети); З початку свого існування Києво-братська школа посіла провідне місце на Україні і набула значення вищого учбового закладу (З журналу).

посі́сти / посідати своє́ (яке́сь, нале́жне) мі́сце в чому. Досягти певного становища. — Мова йде про те, як допомогти учениці знову посісти своє місце в колективі (О. Донченко); Чи не мудріше було б спершу якесь місце в житті посісти, а вже потім брати на себе відповідальність за сім’ю? (М. Ю. Тарновський).

посіда́ти / посі́сти чі́льне (поче́сне, провідне́ і т. ін.) мі́сце в чому. Бути досить важливим, передовим серед чогось і т. ін.; мати велике значення. В житті і духовному розвитку сучасної людини відіграють величезну роль різні ідеологічні фактори. Серед них чільне місце посідають мистецтво і література (З журналу); Україна прагне посісти чільне місце у загальноєвропейському процесі, підтримувати з усіма, перш за все, сусідніми, державами відносини взаємоповаги, дружби і ділового співробітництва (З газети); З початку свого існування Києво-братська школа посіла провідне місце на Україні і набула значення вищого учбового закладу (З журналу).

посі́сти / посідати своє́ (яке́сь, нале́жне) мі́сце в чому. Досягти певного становища. — Мова йде про те, як допомогти учениці знову посісти своє місце в колективі (О. Донченко); Чи не мудріше було б спершу якесь місце в житті посісти, а вже потім брати на себе відповідальність за сім’ю? (М. Ю. Тарновський).

посі́сти / посідати своє́ (яке́сь, нале́жне) мі́сце в чому. Досягти певного становища. — Мова йде про те, як допомогти учениці знову посісти своє місце в колективі (О. Донченко); Чи не мудріше було б спершу якесь місце в житті посісти, а вже потім брати на себе відповідальність за сім’ю? (М. Ю. Тарновський).

посіда́ти / посі́сти чі́льне (поче́сне, провідне́ і т. ін.) мі́сце в чому. Бути досить важливим, передовим серед чогось і т. ін.; мати велике значення. В житті і духовному розвитку сучасної людини відіграють величезну роль різні ідеологічні фактори. Серед них чільне місце посідають мистецтво і література (З журналу); Україна прагне посісти чільне місце у загальноєвропейському процесі, підтримувати з усіма, перш за все, сусідніми, державами відносини взаємоповаги, дружби і ділового співробітництва (З газети); З початку свого існування Києво-братська школа посіла провідне місце на Україні і набула значення вищого учбового закладу (З журналу).

посіда́ти / посі́сти чі́льне (поче́сне, провідне́ і т. ін.) мі́сце в чому. Бути досить важливим, передовим серед чогось і т. ін.; мати велике значення. В житті і духовному розвитку сучасної людини відіграють величезну роль різні ідеологічні фактори. Серед них чільне місце посідають мистецтво і література (З журналу); Україна прагне посісти чільне місце у загальноєвропейському процесі, підтримувати з усіма, перш за все, сусідніми, державами відносини взаємоповаги, дружби і ділового співробітництва (З газети); З початку свого існування Києво-братська школа посіла провідне місце на Україні і набула значення вищого учбового закладу (З журналу).

посі́сти / посідати своє́ (яке́сь, нале́жне) мі́сце в чому. Досягти певного становища. — Мова йде про те, як допомогти учениці знову посісти своє місце в колективі (О. Донченко); Чи не мудріше було б спершу якесь місце в житті посісти, а вже потім брати на себе відповідальність за сім’ю? (М. Ю. Тарновський).

посіда́ти / посі́сти чі́льне (поче́сне, провідне́ і т. ін.) мі́сце в чому. Бути досить важливим, передовим серед чогось і т. ін.; мати велике значення. В житті і духовному розвитку сучасної людини відіграють величезну роль різні ідеологічні фактори. Серед них чільне місце посідають мистецтво і література (З журналу); Україна прагне посісти чільне місце у загальноєвропейському процесі, підтримувати з усіма, перш за все, сусідніми, державами відносини взаємоповаги, дружби і ділового співробітництва (З газети); З початку свого існування Києво-братська школа посіла провідне місце на Україні і набула значення вищого учбового закладу (З журналу).

посі́сти / посідати своє́ (яке́сь, нале́жне) мі́сце в чому. Досягти певного становища. — Мова йде про те, як допомогти учениці знову посісти своє місце в колективі (О. Донченко); Чи не мудріше було б спершу якесь місце в житті посісти, а вже потім брати на себе відповідальність за сім’ю? (М. Ю. Тарновський).

поста́вити на мі́сце кого. Певними діями, зауваженнями змусити когось опам’ятатися від зарозумілості, нескромності і т. ін. Чумакова мова починала тішити Обухова. Він розумів, що в кожну хвилину може поставити цього зарозумілого юнака на місце (Ю. Збанацький).

ста́вити / поста́вити себе́ на мі́сце чиє, кого. Уявляти себе в тих обставинах, ситуації, в яких перебуває хто-небудь інший. Балабушиха зачиталася і в думці все ставила себе на місце героїні романа [роману] (І. Нечуй-Левицький).

прикипі́ти на мі́сці (до мі́сця). Стати нерухомим; завмерти, остовпіти і т. ін. Як засвітив, глянув, так і прикипів на місці. Стоїть серед хати Горпина, аж почорніла і страшно дивиться, а на руках у неї мертва дитина (Марко Вовчок); У старої серце похолонуло; як сиділа — так і прикипіла на місці (Панас Мирний); Коли раптом щось — лусь! Стрельнув хтось з рушниці. Так по селу і покотилось. Сестра прикипіла до місця, тільки руками вхопилась за груди (М. Коцюбинський); // Різко зупинитися. Тільки встиг Максим дійти до середини річки, як раптом: — Гальт! — і клац-клац зброєю. Максим прикипів на місці (І. Багряний). прикипа́ти до мі́сця. З-за хати вискакує німецький патруль і прикипає до місця, як .. по команді “струнко” (Ю. Яновський).

прикипі́ти на мі́сці (до мі́сця). Стати нерухомим; завмерти, остовпіти і т. ін. Як засвітив, глянув, так і прикипів на місці. Стоїть серед хати Горпина, аж почорніла і страшно дивиться, а на руках у неї мертва дитина (Марко Вовчок); У старої серце похолонуло; як сиділа — так і прикипіла на місці (Панас Мирний); Коли раптом щось — лусь! Стрельнув хтось з рушниці. Так по селу і покотилось. Сестра прикипіла до місця, тільки руками вхопилась за груди (М. Коцюбинський); // Різко зупинитися. Тільки встиг Максим дійти до середини річки, як раптом: — Гальт! — і клац-клац зброєю. Максим прикипів на місці (І. Багряний). прикипа́ти до мі́сця. З-за хати вискакує німецький патруль і прикипає до місця, як .. по команді “струнко” (Ю. Яновський).

прикипі́ти на мі́сці (до мі́сця). Стати нерухомим; завмерти, остовпіти і т. ін. Як засвітив, глянув, так і прикипів на місці. Стоїть серед хати Горпина, аж почорніла і страшно дивиться, а на руках у неї мертва дитина (Марко Вовчок); У старої серце похолонуло; як сиділа — так і прикипіла на місці (Панас Мирний); Коли раптом щось — лусь! Стрельнув хтось з рушниці. Так по селу і покотилось. Сестра прикипіла до місця, тільки руками вхопилась за груди (М. Коцюбинський); // Різко зупинитися. Тільки встиг Максим дійти до середини річки, як раптом: — Гальт! — і клац-клац зброєю. Максим прикипів на місці (І. Багряний). прикипа́ти до мі́сця. З-за хати вискакує німецький патруль і прикипає до місця, як .. по команді “струнко” (Ю. Яновський).

поро́жнє (пусте́) мі́сце, зневажл. Той, від кого мало користі в роботі, з ким не рахуються і т. ін. Та він у колективі — порожнє місце (З усн. мови).

розставля́ти / розста́вити по свої́х місця́х. З’ясовувати, визначати суть чого-небудь, робити виразним щось. Минуле раптом багато що розставило по своїх місцях у сучасному. Отак непомітно у творі [“Сьоме небо” Р. Іваничука] зростає важливість фактографії минулого (Наука і культура..).

розставля́ти / розста́вити по свої́х місця́х. З’ясовувати, визначати суть чого-небудь, робити виразним щось. Минуле раптом багато що розставило по своїх місцях у сучасному. Отак непомітно у творі [“Сьоме небо” Р. Іваничука] зростає важливість фактографії минулого (Наука і культура..).

душа́ (се́рце) не на мі́сці чия (чиє), у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані тривоги, занепокоєння, дуже хвилюється, переживає. Їде Федір за паном у двір — серце тремтить, душа не на місці (Панас Мирний); — Сказав ти — до Варивона йдеш, а серце моє непокоїлось .. Примічала перед цим: не на місці душа твоя (М. Стельмах); — Пішов і я,— каже Михайло,— три кілометри пройду, а там Савка дасть мотоцикл, миттю буду на МТС… У мене серце не на місці (Ю. Яновський); — Та скажи ж ти мені, нарешті, чортів пакіл,— раптом вибухнув Кочерга,— я ж бачу, що в тебе серце не на місці (В. Собко). душа́ на мі́сці. Вся сім’я вмісті [разом] й душа на місці (Укр.. присл..).

сиді́ти на своє́му мі́сці. Відповідати знаннями, покликанням тощо тій справі, якою зайнятий. Він був обізнаним у своїй справі, знав усе достеменно. Про таких кажуть — сидить на своєму місці (З газети).

[як (мов, ні́би і т. ін.)] скам’яні́ти (скамені́ти) [на мі́сці]. 1. Стати нерухомим, завмерти під впливом якогось сильного враження, переживання і т. ін.; заціпеніти. — Біжи за мішками, а він — як скам’янів — і не рухнеться (А. Головко); Серце Хариті закалатало в грудях з переляку; потому наче спинилось, і Харитя скаменіла на місці (М. Коцюбинський).

2. зі сл. сиді́ти, стоя́ти і т. ін. Без найменшого руху; нерухомо. Галецька сиділа на тапчані, неначе скам’яніла (І. Нечуй-Левицький); Орися стояла за крок від матері, мов скам’яніла, лицем до розлючених баб (Л. Юхвід). як (мов, ні́би і т. ін.) скам’яні́лий (скамені́лий). Самсон стоїть, мов скам’янілий, Блідий, і мовчки вислуха́є [вислуховує] Оту зневагу (Леся Українка); Новина так приголомшила мене, що якийсь час я, ніби скам’янілий, не міг рушити з місця (Д. Бедзик); І став, зажурився, Аж весь похилився Козак скам’янілий неначе (М. Вороний).

слабке́ (слабе́, вразли́ве і т. ін.) мі́сце чиє, кого, у кого і без додатка. Вада, слабкість. Цей мерзотник доти провокував Загайчика, ..поки не нащупав слабкого місця (Ірина Вільде); Важко намацати у нього вразливе місце: хабарів не бере,.. закони та накази виконує (З. Тулуб); Не ідеал, є в нього свої вразливі місця. Але тим і приваблює цей герой, що він мовби вихоплений із життя (З газети); Він намацував хибкі місця партнерки, та ось вона зробила непередбачений хід і разом зайшлася переможним сміхом.— Шах! (Г. Коцюба); // у чому, чого. Якийсь недолік у чомусь; брак. Батареї сміливіше пристрілюються до гусениць [танка], ..шукають слабого місця в броні (Ю. Яновський); До замку сховалося кілька тисяч передміщан зі спалених передмість, але комендант замку з огляду на недостачу харчів вигнав їх. .. Вони дали знати облягаючим про слабі місця замку (І. Крип’якевич).

слабке́ (слабе́, вразли́ве і т. ін.) мі́сце чиє, кого, у кого і без додатка. Вада, слабкість. Цей мерзотник доти провокував Загайчика, ..поки не нащупав слабкого місця (Ірина Вільде); Важко намацати у нього вразливе місце: хабарів не бере,.. закони та накази виконує (З. Тулуб); Не ідеал, є в нього свої вразливі місця. Але тим і приваблює цей герой, що він мовби вихоплений із життя (З газети); Він намацував хибкі місця партнерки, та ось вона зробила непередбачений хід і разом зайшлася переможним сміхом.— Шах! (Г. Коцюба); // у чому, чого. Якийсь недолік у чомусь; брак. Батареї сміливіше пристрілюються до гусениць [танка], ..шукають слабого місця в броні (Ю. Яновський); До замку сховалося кілька тисяч передміщан зі спалених передмість, але комендант замку з огляду на недостачу харчів вигнав їх. .. Вони дали знати облягаючим про слабі місця замку (І. Крип’якевич).

ста́вити на пе́рше мі́сце (на пе́рший план) що. Надавати чому-небудь особливо важливого значення, вважати щось основним. Сам Довженко на перший план ставив письменницьку працю, вважав її своїм покликанням (З газети).

ста́вити / поста́вити себе́ на мі́сце чиє, кого. Уявляти себе в тих обставинах, ситуації, в яких перебуває хто-небудь інший. Балабушиха зачиталася і в думці все ставила себе на місце героїні романа [роману] (І. Нечуй-Левицький).

стоя́ти (лиша́тися, залиша́тися) на [одно́му] мі́сці. Не розвиватися, не йти вперед. Треба було і самим слідкувати за часом, іти за віком, а не стояти на одному місці (Панас Мирний).

стоя́ти (лиша́тися, залиша́тися) на [одно́му] мі́сці. Не розвиватися, не йти вперед. Треба було і самим слідкувати за часом, іти за віком, а не стояти на одному місці (Панас Мирний).

те́пле мі́сце, ірон. Порівняно легка або вигідна робота. Тепер кожен шукав собі теплого місця, з великими грішми (Панас Мирний); Вже другий рік десь їздить [Варка], теплого місця шукає (Є. Кравченко); — Не можу ж я.. стати їхнім ворогом, або ж у мене є і тепле місце, і старі батьки (М. Стельмах); [Терешко:] А Грибок знайшов тепле місце — продавцем у кооперації влаштувався (М. Зарудний); [Дід Влас:] Байда-зайда. Сьогодні, Петре, він тут, а завтра повіявся шукати собі теплішого місця (Д. Бедзик). тепле́ньке мі́сце. Подбала [Лукія] про свого синочка: при конторі влаштовує. Хіба ж не тепленьке місце? (О. Гончар); // Вигідна посада. те́пле місте́чко. Знять хотіли Зайця З теплого містечка (В. Іванович).

те́пле мі́сце, ірон. Порівняно легка або вигідна робота. Тепер кожен шукав собі теплого місця, з великими грішми (Панас Мирний); Вже другий рік десь їздить [Варка], теплого місця шукає (Є. Кравченко); — Не можу ж я.. стати їхнім ворогом, або ж у мене є і тепле місце, і старі батьки (М. Стельмах); [Терешко:] А Грибок знайшов тепле місце — продавцем у кооперації влаштувався (М. Зарудний); [Дід Влас:] Байда-зайда. Сьогодні, Петре, він тут, а завтра повіявся шукати собі теплішого місця (Д. Бедзик). тепле́ньке мі́сце. Подбала [Лукія] про свого синочка: при конторі влаштовує. Хіба ж не тепленьке місце? (О. Гончар); // Вигідна посада. те́пле місте́чко. Знять хотіли Зайця З теплого містечка (В. Іванович).

ті́льки те́пле мі́сце лиши́лося від кого—чого, жарт. Хтось несподівано, безслідно зник, щось зникло. Від зайця тільки тепле місце лишилося. В чоловіка одразу затерпла душа (М. Стельмах); Чужі руки хазяйнували в батьківському домі. Тільки місце тепле лишилось від коштовних скульптур (Ю. Збанацький). ті́льки мі́сце те́пле чиє. Яків спав у другій хаті, а Йосипа… тільки місце його тепле! (Панас Мирний).

[ті́льки] мо́кре мі́сце лиши́лося (залиши́лося, зоста́лося і т. ін.). 1. від чого, рідше з чого. Що-небудь зникло, перестало існувати. — Загинеш ні за цапову душу, пришиє якийсь шваб багнетом до землі, та й тільки мокре місце залишиться від твого “патріотизму” (Ю. Збанацький); // Щось втратило цінність, вигляд і т. ін., зазнавши згубної дії кого-, чого-небудь. Ледь торкнулась [праскою] мереживної оздоби,— від неї лишилося мокре місце (З газети); Від збірки оповідань тільки мокре місце лишилося. Бомбить її рецензент і зліва, і справа (З газети); З їхньої схованки тільки мокре місце лишилося (З усн. мови).

2. від кого. Хто-небудь зазнав поразки або загинув; перепало комусь. — А продовжуватиме баламутити людей, то викличемо з заводу робітників, і від вас тільки мокре місце залишиться (П. Кочура); — Згинь, маро, — стиснув зуби Одноконь. — Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник). мо́крого мі́сця не зали́шиться. — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний).

[ті́льки] мо́кре мі́сце лиши́лося (залиши́лося, зоста́лося і т. ін.). 1. від чого, рідше з чого. Що-небудь зникло, перестало існувати. — Загинеш ні за цапову душу, пришиє якийсь шваб багнетом до землі, та й тільки мокре місце залишиться від твого “патріотизму” (Ю. Збанацький); // Щось втратило цінність, вигляд і т. ін., зазнавши згубної дії кого-, чого-небудь. Ледь торкнулась [праскою] мереживної оздоби,— від неї лишилося мокре місце (З газети); Від збірки оповідань тільки мокре місце лишилося. Бомбить її рецензент і зліва, і справа (З газети); З їхньої схованки тільки мокре місце лишилося (З усн. мови).

2. від кого. Хто-небудь зазнав поразки або загинув; перепало комусь. — А продовжуватиме баламутити людей, то викличемо з заводу робітників, і від вас тільки мокре місце залишиться (П. Кочура); — Згинь, маро, — стиснув зуби Одноконь. — Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник). мо́крого мі́сця не зали́шиться. — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний).

[ті́льки] мо́кре мі́сце лиши́лося (залиши́лося, зоста́лося і т. ін.). 1. від чого, рідше з чого. Що-небудь зникло, перестало існувати. — Загинеш ні за цапову душу, пришиє якийсь шваб багнетом до землі, та й тільки мокре місце залишиться від твого “патріотизму” (Ю. Збанацький); // Щось втратило цінність, вигляд і т. ін., зазнавши згубної дії кого-, чого-небудь. Ледь торкнулась [праскою] мереживної оздоби,— від неї лишилося мокре місце (З газети); Від збірки оповідань тільки мокре місце лишилося. Бомбить її рецензент і зліва, і справа (З газети); З їхньої схованки тільки мокре місце лишилося (З усн. мови).

2. від кого. Хто-небудь зазнав поразки або загинув; перепало комусь. — А продовжуватиме баламутити людей, то викличемо з заводу робітників, і від вас тільки мокре місце залишиться (П. Кочура); — Згинь, маро, — стиснув зуби Одноконь. — Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник). мо́крого мі́сця не зали́шиться. — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний).

ті́льки те́пле мі́сце лиши́лося від кого—чого, жарт. Хтось несподівано, безслідно зник, щось зникло. Від зайця тільки тепле місце лишилося. В чоловіка одразу затерпла душа (М. Стельмах); Чужі руки хазяйнували в батьківському домі. Тільки місце тепле лишилось від коштовних скульптур (Ю. Збанацький). ті́льки мі́сце те́пле чиє. Яків спав у другій хаті, а Йосипа… тільки місце його тепле! (Панас Мирний).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

хоч на мі́сці погиба́й. Уживається для вираження досади, незадоволення з приводу дуже тяжкого чи безвихідного становища. — Але оте “молоде покоління” — Господи, се вже такі собаки, такі дзявкуни, що хоч на місці погибай! (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) прико́ваний (прику́тий) [до мі́сця], зі сл. стоя́ти, сиді́ти, зупини́тися і т. ін. Нерухомий. З переполошеним видом, блідий і ніби прикований .. стояв [Стоколоса] на розі вулиці (І. Франко); Вона сиділа, мов прикована до місця, і великими гарячими очима дивилася перед собою (П. Колесник); І враз він знову зупинився, наче прикутий до місця (О. Донченко).

як (мов, ні́би і т. ін.) прико́ваний (прику́тий) [до мі́сця], зі сл. стоя́ти, сиді́ти, зупини́тися і т. ін. Нерухомий. З переполошеним видом, блідий і ніби прикований .. стояв [Стоколоса] на розі вулиці (І. Франко); Вона сиділа, мов прикована до місця, і великими гарячими очима дивилася перед собою (П. Колесник); І враз він знову зупинився, наче прикутий до місця (О. Донченко).

[як (мов, ні́би і т. ін.)] скам’яні́ти (скамені́ти) [на мі́сці]. 1. Стати нерухомим, завмерти під впливом якогось сильного враження, переживання і т. ін.; заціпеніти. — Біжи за мішками, а він — як скам’янів — і не рухнеться (А. Головко); Серце Хариті закалатало в грудях з переляку; потому наче спинилось, і Харитя скаменіла на місці (М. Коцюбинський).

2. зі сл. сиді́ти, стоя́ти і т. ін. Без найменшого руху; нерухомо. Галецька сиділа на тапчані, неначе скам’яніла (І. Нечуй-Левицький); Орися стояла за крок від матері, мов скам’яніла, лицем до розлючених баб (Л. Юхвід). як (мов, ні́би і т. ін.) скам’яні́лий (скамені́лий). Самсон стоїть, мов скам’янілий, Блідий, і мовчки вислуха́є [вислуховує] Оту зневагу (Леся Українка); Новина так приголомшила мене, що якийсь час я, ніби скам’янілий, не міг рушити з місця (Д. Бедзик); І став, зажурився, Аж весь похилився Козак скам’янілий неначе (М. Вороний).