-1-
іменник чоловічого роду, істота
(житель міста) * Але: два, три, чотири містяни́на[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний містяни́н містя́ни
родовий містяни́на містя́н
давальний містяни́нові, містяни́ну містя́нам
знахідний містяни́на містя́н
орудний містяни́ном містя́нами
місцевий на/у містяни́нові, містяни́ні на/у містя́нах
кличний містяни́не містя́ни

Словник синонімів

ГОРОДЯ́НИН (мешканець міста),МІСЬКИ́Й, МІЩА́НИН, МІСТЯ́НИН. Весною, коли в Києві цвітуть каштани, веселий гомін різноголосого натовпу городян не змовкає до самої ночі (О. Довженко); Місто жило однією турботою: які ще кари принесе городянам наступний день? (В. Петльований); Міський зняв пенсне і.. протирав скельця (А. Головко); Вже збираються гуртами І міщани, і селяни, Неспокій великий в краю, Так і жди, що люд повстане (Леся Українка); Переяслівський майдан Шумів ще юрбами містян (М. Бажан).