місницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний мі́сницький мі́сницька мі́сницьке мі́сницькі
родовий мі́сницького мі́сницької мі́сницького мі́сницьких
давальний мі́сницькому мі́сницькій мі́сницькому мі́сницьким
знахідний мі́сницький, мі́сницького мі́сницьку мі́сницьке мі́сницькі, мі́сницьких
орудний мі́сницьким мі́сницькою мі́сницьким мі́сницькими
місцевий на/у мі́сницькому, мі́сницькім на/у мі́сницькій на/у мі́сницькому, мі́сницькім на/у мі́сницьких