мірошників 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний міро́шників міро́шникова міро́шникове міро́шникові
родовий міро́шникового міро́шникової міро́шникового міро́шникових
давальний міро́шниковому міро́шниковій міро́шниковому міро́шниковим
знахідний міро́шників, міро́шникового міро́шникову міро́шникове міро́шникові, міро́шникових
орудний міро́шниковим міро́шниковою міро́шниковим міро́шниковими
місцевий на/у міро́шниковому, міро́шниковім на/у міро́шниковій на/у міро́шниковому, міро́шниковім на/у міро́шникових