-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | мі́рник | мі́рники |
| родовий | мі́рника | мі́рників |
| давальний | мі́рникові, мі́рнику | мі́рникам |
| знахідний | мі́рника | мі́рників |
| орудний | мі́рником | мі́рниками |
| місцевий | на/у мі́рникові, мі́рнику | на/у мі́рниках |
| кличний | мі́рнику | мі́рники |
Словник синонімів
ЗЕМЛЕМІ́Р (фахівець з межування землі та землевпорядкування), МЕЖУВА́ЛЬНИК, МЕЖОВИ́К, МІ́РНИК розм. Як настала радянська влада і ділили землю, громада обрала його за землеміра (В. Кучер); Не звеселив Романа й межувальник, якого прислала контора (П. Панч); У зв’язку з відсутністю землевпорядних сил не можна відмовлятися від проведення цієї роботи спрощеним способом, силами колгоспних мірників (з газети).