-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний мі́рник мі́рники
родовий мі́рника мі́рників
давальний мі́рникові, мі́рнику мі́рникам
знахідний мі́рника мі́рників
орудний мі́рником мі́рниками
місцевий на/у мі́рникові, мі́рнику на/у мі́рниках
кличний мі́рнику мі́рники

Словник синонімів

ЗЕМЛЕМІ́Р (фахівець з межування землі та землевпорядкування), МЕЖУВА́ЛЬНИК, МЕЖОВИ́К, МІ́РНИКрозм.Як настала радянська влада і ділили землю, громада обрала його за землеміра (В. Кучер); Не звеселив Романа й межувальник, якого прислала контора (П. Панч); У зв’язку з відсутністю землевпорядних сил не можна відмовлятися від проведення цієї роботи спрощеним способом, силами колгоспних мірників (з газети).