мірити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | мі́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | мі́рмо | |
| 2 особа | мір | мі́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мі́ритиму | мі́ритимемо, мі́ритимем |
| 2 особа | мі́ритимеш | мі́ритимете |
| 3 особа | мі́ритиме | мі́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мі́рю | мі́римо, мі́рим |
| 2 особа | мі́риш | мі́рите |
| 3 особа | мі́рить | мі́рять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мі́рячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | мі́рив | мі́рили |
| жін. р. | мі́рила | |
| сер. р. | мі́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| мі́рений | ||
| Безособова форма | ||
| мі́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| мі́ривши | ||