мінімум 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | мі́німум | мі́німуми |
| родовий | мі́німуму | мі́німумів |
| давальний | мі́німуму, мі́німумові | мі́німумам |
| знахідний | мі́німум | мі́німуми |
| орудний | мі́німумом | мі́німумами |
| місцевий | на/у мі́німумі | на/у мі́німумах |
| кличний | мі́німуме* | мі́німуми* |
Словник синонімів
Словник антонімів
| МАКСИМАЛЬНИЙ | МІНІМАЛЬНИЙ |
| Найбільший в ряді інших. | Найменший серед інших. |
| Максимальний, а, е ~ мінімальний, а, е витримка, вплив, враження, досвід, досягнення, ефективність, задоволення, заслуга, значення, могутність, різниця, розходження, температура, тиск, успіх, частота, ціна, швидкість, шум. Максимальні ~ мінімальні вимоги, заслуги, здібності, переваги, підрахунки, показники, почуття, результати, шанси. За максимальними ~ за мінімальними підрахунками. Бути, залишатися, стати мінімальним ~ максимальним у всьому, у деяких випадках, деколи, інколи, завжди. | |
| Ми повзли з швидкістю, для вимірювання якої ще не знайдено механічних пристосувань. Мається на увазі швидкість не максимальна, а мінімальна (П. Загребельний). | |
| Максимально ~мінімально, максимум ~мінімум, максі ~міні (розм.);найбільший ~найменший, найбільше ~найменше | |