міні 1 значення
-1-
іменник середнього роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | мі́ні | мі́ні |
родовий | мі́ні | мі́ні |
давальний | мі́ні | мі́ні |
знахідний | мі́ні | мі́ні |
орудний | мі́ні | мі́ні |
місцевий | на/у мі́ні | на/у мі́ні |
кличний | мі́ні | мі́ні |
Словник антонімів
МАКСИМАЛЬНИЙ | МІНІМАЛЬНИЙ |
Найбільший в ряді інших. | Найменший серед інших. |
Максимальний, а, е ~ мінімальний, а, е витримка, вплив, враження, досвід, досягнення, ефективність, задоволення, заслуга, значення, могутність, різниця, розходження, температура, тиск, успіх, частота, ціна, швидкість, шум. Максимальні ~ мінімальні вимоги, заслуги, здібності, переваги, підрахунки, показники, почуття, результати, шанси. За максимальними ~ за мінімальними підрахунками. Бути, залишатися, стати мінімальним ~ максимальним у всьому, у деяких випадках, деколи, інколи, завжди. | |
Ми повзли з швидкістю, для вимірювання якої ще не знайдено механічних пристосувань. Мається на увазі швидкість не максимальна, а мінімальна (П. Загребельний). | |
Максимально ~мінімально, максимум ~мінімум, максі ~міні (розм.);найбільший ~найменший, найбільше ~найменше |