мінюст 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(міністерство юстиції)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Мін’ю́ст | |
| родовий | Мін’ю́сту | |
| давальний | Мін’ю́сту, Мін’ю́стові | |
| знахідний | Мін’ю́ст | |
| орудний | Мін’ю́стом | |
| місцевий | на/у Мін’ю́сті, по Мін’ю́сту | |
| кличний | Мін’ю́сте* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | мін’ю́ст | |
| родовий | мін’ю́сту | |
| давальний | мін’ю́сту, мін’ю́стові | |
| знахідний | мін’ю́ст | |
| орудний | мін’ю́стом | |
| місцевий | на/у мін’ю́сті, по мін’ю́сту | |
| кличний | мін’ю́сте* |
-2-
іменник чоловічого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Мін’ю́ст | |
| родовий | Мін’ю́сту | |
| давальний | Мін’ю́сту, Мін’ю́стові | |
| знахідний | Мін’ю́ст | |
| орудний | Мін’ю́стом | |
| місцевий | на/у Мін’ю́сті, по Мін’ю́сту | |
| кличний | Мін’ю́сте* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | мін’ю́ст | |
| родовий | мін’ю́сту | |
| давальний | мін’ю́сту, мін’ю́стові | |
| знахідний | мін’ю́ст | |
| орудний | мін’ю́стом | |
| місцевий | на/у мін’ю́сті, по мін’ю́сту | |
| кличний | мін’ю́сте* |