міньба 1 значення
-1-
іменник жіночого роду
[розм.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | міньба́ | |
| родовий | міньби́ | |
| давальний | міньбі́ | |
| знахідний | міньбу́ | |
| орудний | міньбо́ю | |
| місцевий | на/у міньбі́ | |
| кличний | міньбо́* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | міньба́ | |
| родовий | міньби́ | |
| давальний | міньбі́ | |
| знахідний | міньбу́ | |
| орудний | міньбо́ю | |
| місцевий | на/у міньбі́ | |
| кличний | міньбо́* |