мінувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | мінува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | міну́ймо | |
2 особа | міну́й | міну́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | мінува́тиму | мінува́тимемо, мінува́тимем |
2 особа | мінува́тимеш | мінува́тимете |
3 особа | мінува́тиме | мінува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | міну́ю | міну́ємо, міну́єм |
2 особа | міну́єш | міну́єте |
3 особа | міну́є | міну́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
міну́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | мінува́в | мінува́ли |
жін. р. | мінува́ла | |
сер. р. | мінува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
міно́ваний | ||
Безособова форма | ||
міно́вано | ||
Дієприслівник | ||
мінува́вши |