мінувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | мінува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | міну́ймо | |
| 2 особа | міну́й | міну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мінува́тиму | мінува́тимемо, мінува́тимем |
| 2 особа | мінува́тимеш | мінува́тимете |
| 3 особа | мінува́тиме | мінува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | міну́ю | міну́ємо, міну́єм |
| 2 особа | міну́єш | міну́єте |
| 3 особа | міну́є | міну́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| міну́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | мінува́в | мінува́ли |
| жін. р. | мінува́ла | |
| сер. р. | мінува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| міно́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| міно́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| мінува́вши | ||