мінувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив мінува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   міну́ймо
2 особа міну́й міну́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа мінува́тиму мінува́тимемо, мінува́тимем
2 особа мінува́тимеш мінува́тимете
3 особа мінува́тиме мінува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа міну́ю міну́ємо, міну́єм
2 особа міну́єш міну́єте
3 особа міну́є міну́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
міну́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. мінува́в мінува́ли
жін. р. мінува́ла
сер. р. мінува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
міно́ваний
Безособова форма
міно́вано
Дієприслівник
мінува́вши