мінорувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | мінорува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | мінору́ймо | |
| 2 особа | мінору́й | мінору́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мінорува́тиму | мінорува́тимемо, мінорува́тимем |
| 2 особа | мінорува́тимеш | мінорува́тимете |
| 3 особа | мінорува́тиме | мінорува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мінору́ю | мінору́ємо, мінору́єм |
| 2 особа | мінору́єш | мінору́єте |
| 3 особа | мінору́є | мінору́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мінору́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | мінорува́в | мінорува́ли |
| жін. р. | мінорува́ла | |
| сер. р. | мінорува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| мінорува́вши | ||