мінний 1 значення
-1-
прикметник
(від: мі́на - снаряд)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мі́нний | мі́нна | мі́нне | мі́нні |
| родовий | мі́нного | мі́нної | мі́нного | мі́нних |
| давальний | мі́нному | мі́нній | мі́нному | мі́нним |
| знахідний | мі́нний | мі́нну | мі́нне | мі́нні |
| орудний | мі́нним | мі́нною | мі́нним | мі́нними |
| місцевий | на/у мі́нному, мі́ннім | на/у мі́нній | на/у мі́нному, мі́ннім | на/у мі́нних |