МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙрозм.,ПЕРЕМІ́НЛИВИЙрозм.,ВЕРЕДЛИ́ВИЙрозм.;НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙдіал. (про погоду, настрій тощо); ПЕРЕЛИ́ВЧАСТИЙ (про барви). Нічна дорога, освітлена жовтуватим мінливим світлом фар, начепропадає з його зору (Є. Гуцало); Чим живеш? Чого бажаєш? В чім змінне ти [серце] і в чім постійне? (І. Франко); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Непостійна була натура в Яші Дерези. У нього що не день, то й нове якесь захоплення (О. Донченко); Мої очі блищали, бо з полотна дивились вже на мене ті змінливі зелені вогні і старе золото пишного волосся (М. Коцюбинський); І звивавсь-розвивавсь у кадильній імлі Чорнооких красунь перемінливий рій (М. Чернявський); По Дніпру біліють вередливі піскуваті мілини (І. Нечуй-Левицький); Були вони [очі] й кольору невловимого та несталого, бо мінилися щогодини, щохвилини (О. Ільченко); Нестійкі врожаї; Перепадиста зима: то сніг, то дощ (Словник Б. Грінченка); Яринка дивилась на окуня, на сіро-зелені переливчасті узори на ньому (О. Донченко). - Пор. 2. рухли́вий.

РУХЛИ́ВИЙ (який швидко рухається, змінюється під впливом чого-небудь), ГРАЙЛИ́ВИЙ, ДИНАМІ́ЧНИЙ. Червоні, мов коралі, зерна пшениці то беруться сяйвом, то гаснуть під рухливими тінями верб (М. Стельмах); З гір на долину потекли, веселими срібними дзвіночками задзвонили грайливі струмки (В. Козаченко). - Пор. мінли́вий.