-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | міни́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | міні́мо, міні́м |
2 особа | міни́ | міні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | міни́тиму | міни́тимемо, міни́тимем |
2 особа | міни́тимеш | міни́тимете |
3 особа | міни́тиме | міни́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | міню́ | мі́нимо, мі́ним |
2 особа | мі́ниш | мі́ните |
3 особа | мі́нить | мі́нять |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
мі́нячи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | міни́в | міни́ли |
жін. р. | міни́ла |
сер. р. | міни́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
міни́вши |
Словник синонімів
ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн. (різко, суттєво, шляхом переробки тощо). - Док.: зміни́ти, переміни́ти, відміни́ти, переверну́ти, перероди́ти, перешикува́ти, переіна́кшити, переіна́чити. Ніч змінювала обриси й форми місцевості та речей, плутала почуття віддалення й часу (М. Трублаїні); Він перекидає торбу через плече, одним рухом міняє форму шапки, міняє і вираз обличчя й в’яло хльоскає батогом (М. Стельмах); Хоть вовк линяє, Та норов не переміняє (Л. Боровиковський); Але сопілки й тамбурини глухий одмінюють мотив (М. Рильський); Кілька робітників метикують над якимось пристроєм до комбайна, щось лагодять, переінакшують (О. Гончар).