мілітаризований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний мілітаризо́ваний мілітаризо́вана мілітаризо́ване мілітаризо́вані
родовий мілітаризо́ваного мілітаризо́ваної мілітаризо́ваного мілітаризо́ваних
давальний мілітаризо́ваному мілітаризо́ваній мілітаризо́ваному мілітаризо́ваним
знахідний мілітаризо́ваний, мілітаризо́ваного мілітаризо́вану мілітаризо́ване мілітаризо́вані, мілітаризо́ваних
орудний мілітаризо́ваним мілітаризо́ваною мілітаризо́ваним мілітаризо́ваними
місцевий на/у мілітаризо́ваному, мілітаризо́ванім на/у мілітаризо́ваній на/у мілітаризо́ваному, мілітаризо́ванім на/у мілітаризо́ваних