міли́нний
1
прикметник
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | міли́нний | міли́нна | міли́нне | міли́нні |
| родовий | міли́нного | міли́нної | міли́нного | міли́нних |
| давальний | міли́нному | міли́нній | міли́нному | міли́нним |
| знахідний | міли́нний | міли́нну | міли́нне | міли́нні |
| орудний | міли́нним | міли́нною | міли́нним | міли́нними |
| місцевий | на/у міли́нному, міли́ннім | на/у міли́нній | на/у міли́нному, міли́ннім | на/у міли́нних |
МІЛКИ́Й (який має невелику глибину), НЕГЛИБО́КИЙ, ПЛИТКИ́Й діал.; МІЛКОВО́ДИЙ [МІЛКОВО́ДНИЙ] (про водойму); МІЛИ́ННИЙ (з мілинами - про водойму); МІЛКОДО́ННИЙ (який має неглибоке дно - про човен тощо). Море було тут мілке, хвилі йшли бурунні, загрібаючи воду до самого дна (З. Тулуб); В лісі трапляються іноді неглибокі рівчаки (О. Донченко); Життя текло, мов річка, плитка і намулиста (І. Франко); Коли ми були в обороні, на мілководім Міусі, - фронт перейшла [мати], до мого батальйону три дні брела в завірюсі (М. Рудь); Велике село, в якому я працював бібліотекарем, лежало на пісках на березі повільної мілководної річки Берестової (Л. Первомайський); Крейсер подавив німецьку батарею. Ось від нього до берега веслує баркас.. Бухта мілинна, і небезпечно йти ближче до берега своїм ходом (Ю. Мушкетик).