-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний міли́зна міли́зни
родовий міли́зни міли́зн
давальний міли́зні міли́знам
знахідний міли́зну міли́зни
орудний міли́зною міли́знами
місцевий на/у міли́зні на/у міли́знах
кличний міли́зно* міли́зни*

Словник синонімів

МІЛИНА́ (мілка частина водойми, небезпечна для судноплавства), МІЛИ́ЗНА, МІЛКЕ́, МІЛКОВО́ДДЯ, ОБМІ́ЛИНА, О́БМІЛЬ, ВІДМІ́ЛИНА (перев. прибережна, утворена наносами); БАР (наносний підводний вал у прибережній зоні моря або в гирлі річки); ПЕРЕ́МІЛ[ПЕРЕ́МІЛЬ]розм. (перев. яка йде від берега). Скраю, на мілині, ледь коливались червоні водорості (О. Донченко); Їх провідник не йшов навпростець. Йому доводилося робити чимало викрутасів, вишукуючи для себе мілизну (М. Трублаїні); Там, на мілкому, хтось купався (Є. Гуцало); Через мілководдя вони не могли підійти близько до коси, і люди кидалися в воду ще далеко від берега (С. Добровольський); Човен з розгону ткнувся в золотаву обмілину (З. Тулуб); Недалеко від перемілу, що хвилясто просвічувався світлою жовтизною, поставили ятері (М. Стельмах).

Словник фразеологізмів

сі́сти на мілину́ (на мілизну́, на міль і т. ін.). Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. [Костя Квач:] Думав на Курильські брати курс — і на тобі! Сів на мілину! (Ю. Мокрієв); [Любов:] Це так якось вийшло, ми сіли на мілизну (Леся Українка); Треба ж переустаткувати механізми, інакше токарі в наступному зовсім сядуть на міль (П. Автомонов).