-1-
іменник чоловічого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний мізи́нок мізи́нки
родовий мізи́нка мізи́нків
давальний мізи́нку, мізи́нкові мізи́нкам
знахідний мізи́нок мізи́нки
орудний мізи́нком мізи́нками
місцевий на/у мізи́нку, мізи́нкові на/у мізи́нках
кличний мізи́нку* мізи́нки*

Словник синонімів

МІЗИ́НЕЦЬ (п’ятий, найкоротший палець на руці, нозі), МІЗИ́ННИЙ ПА́ЛЕЦЬ, МІЗИ́НОКрозм.Ватя поодставляла мізинці. Малесенькі мізинці стирчали, золоті персні з камінцями блищали (І. Нечуй-Левицький); От мені, небозі, й сниться: Наче з правої рученьки, Наче з пальця мізинного Покотився золотий мій обідець (Л. Костенко); [Пріся:] Хоч ти мнеш десять шкір за одну хвилинку, А мені не зігнеш пальчика-мізинка (І. Кочерга).