-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний мізе́рний мізе́рна мізе́рне мізе́рні
родовий мізе́рного мізе́рної мізе́рного мізе́рних
давальний мізе́рному мізе́рній мізе́рному мізе́рним
знахідний мізе́рний, мізе́рного мізе́рну мізе́рне мізе́рні, мізе́рних
орудний мізе́рним мізе́рною мізе́рним мізе́рними
місцевий на/у мізе́рному, мізе́рнім на/у мізе́рній на/у мізе́рному, мізе́рнім на/у мізе́рних

Словник синонімів

БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ[ВБО́ГИЙ], НЕІМУ́ЩИЙкнижн.,заст.,ЗЛИДЕ́ННИЙпідсил.,НУЖДЕ́ННИЙпідсил.,ГО́ЛИЙпідсил. розм.,НИ́ЩИЙ підсил. заст.,ОБІ́ДРАНИЙ[ОБДЕ́РТИЙ]підсил. розм.,ГОЛОДРА́НИЙзневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙзневажл., ЗАДРИ́ПАНИЙзневажл., МІЗЕ́РНИЙзаст. зневажл.,ГОЛОДРА́БИЙдіал. зневажл.Повернувшись із служби, Павло оженився на Явдосі тому, що вона була такою бідною, як і він (Григорій Тютюнник); В одному селі жив собі убогий чоловік Петро Клепало з жінкою Марусею (І. Нечуй-Левицький); К іменитим панам, К неімущим старцям, К козакам-молодцям, К чорнобровим дівкам, У душах, у серцях Тугою-лучиною, пісне, заньмися! (М. Костомаров); [Дід Вакула:] Аж і Гриць тут коло мене - Се таке хлоп’я злиденне, Сиротисько, без кута (І. Франко); Навпроти, на повалених велетнях-смереках сиділи нужденні дроворуби, хто голим тілом світив, хто в сірятині (І. Драч); - Чи гаразд у їх господі? - Де там! такі стали голі (Марко Вовчок); Воскресну нині! Ради їх, Людей закованих моїх, Убогих, нищих... (Т. Шевченко); Попи до послуху схиляли Своїх обідраних братів (М. Гірник); - Скажи нам, чого це від вас, з Туреччини, тісниться до нас така сила обдертого робучого [робочого] люду..? (М. Коцюбинський); Його попихачі, заскочені такою нежданою милістю воєводською до голодраного пройдисвіта, мовчки посунули з каплиці слідом за Стрижаком (П. Загребельний); Вожакувати над валкою зголосився Нестір Цимбал, вічний заробітчанин, ..єдине багатство якого складалося з купи дітей, дрібної та голопузої династії Цимбалів (О. Гончар); У Тодора Гранчака розцвітає обличчя: - Хвалити Бога, що в нас багатий, а не задрипаний пан: буде що ділити людям (М. Стельмах); - Об Олексіївні, ось об Галочці, і думати не смів. Хто вона, і хто я, мізерний (Г. Квітка-Основ’яненко): - Пор. 1. небага́тий.
БІ́ДНИЙ (який відзначається бідністю, властивий біднякам), УБО́ГИЙ[ВБО́ГИЙ]підсил.,ЗЛИДЕ́ННИЙпідсил.,МІЗЕ́РНИЙпідсил.,НУЖДЕ́ННИЙпідсил.,ЖАЛЮ́ГІДНИЙпідсил.,ЖЕБРА́ЦЬКИЙпідсил. А зараз я такий сумний, як над пожарищем лелека, в хатині бідній і чужій в снігах закинений далеко (В. Сосюра); Люди довкола горнулися в свій подертий убогий одяг (Л. Смілянський); Параска, ..недовго побідувавши біля розореного злиденного господарства, перейшла до міста (В. Еллан-Блакитний); Старі "балабусти" зібрали з столиків бублики й булки, покриті пилом, увесь свій мізерний крам (М. Коцюбинський); Узір думок, дівоцьких мрій свавілля Я гаптувала шовком огняним І в день свого нужденного весілля Убогу хату розцвітила ним (М. Бажан); Святковий стіл з цілою батареєю різноманітних пляшок мав чудовий вигляд, особливо після жалюгідних столів, за якими щодня обідали орські командири (З. Тулуб); Все.. мало якийсь немов засоромлений, жебрацький вигляд (Леся Українка). - Пор. 2. небага́тий.
БІ́ДНИЙ (обмежений у якому-небудь відношенні), УБО́ГИЙ[ВБО́ГИЙ]підсил.,ЖАЛЮ́ГІДНИЙпідсил.,ЗЛИДЕ́ННИЙпідсил.,МІЗЕ́РНИЙпідсил.,НІКЧЕ́МНИЙпідсил.,НУЖДЕ́ННИЙпідсил.; СКУПИ́Й (недостатній щодо кількості, якості і т. ін.); ХУДИ́Йрідко (про ґрунт, рослинність). Серед шалених прерій і в тундрі, де сивіє бідний мох, Нам світять Гейне, Тютчев, Архілох (М. Рильський); І писака лише переказав.. розмову з художником. Убогим юмором [гумором] заквітчав він проект художника (Ю. Яновський); Нахиляється однорукий солдат, зриває щуплий, жалюгідний колосок (О. Довженко); Кирило пожалів беззахисного, затурканого хлопця і дав йому двадцять ногат з свого злиденного запасу (А. Хижняк); З’явився генерал Новицький, шеф київських жандармів, людина з мізерною освітою, грубий, жорстокий і тупуватий (І. Драч); Літа минали, старість усе дужче добивали, нікчемний скарб тяжко збивався та помалу, по крихті... (Марко Вовчок); Я тільки тепер побачив село - нужденну купку солом’яних стріх (М. Коцюбинський); Пенсія була досить скупа, посторонні заробітки ще скупіші (І. Франко); Садок хирлявий, шпитальний - сім пар калік дерев, худі кущики, мов витягнені з солдатської юшки (Г. Хоткевич). - Пор. 1. незначни́й, 2. нікче́мний.
ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙкнижн.,ОБЕЗСИ́ЛЕНИЙрідко, ЗМАРНІ́ЛИЙ, ПОМАРНІ́ЛИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ВИ́СУШЕНИЙ, ЗАСМО́КТАНИЙ, ЗАХЛЯ́ЛИЙ, ОХЛЯ́ЛИЙ, ЗНО́ШЕНИЙрідко, РОЗЛА́МАНИЙрозм. рідко, ЗБІДО́ВАНИЙдіал., ЗАБІДО́ВАНИЙдіал., ЗАМЛІ́ЛИЙдіал.,ОБСМО́КТАНИЙдіал. (який схуд, змарнів від утоми, хвороби тощо). Виснажені двадцятикілометровим переходом, люди, обірвані, голодні і знесилені, ледве пересували ноги (Григорій Тютюнник); Визволені з концтаборів, змучені, виснажені люди тривожно подивлялись навколо, наче не вірили ще в свій порятунок (О. Довженко); Арештант був, видимо, зморений і ослаблений (І. Франко); Враз погляд Тарасових уже трохи ослаблих очей напружився (О. Ільченко); Обличчя її стає блідим, на лобі дрібною росою виступає піт. Вона мляво вибирає його ослабілою рукою (А. Шиян); Вимучені й безпорадні, вони полягали спати (І. Микитенко); Чи се ж вона? Стоїть якась постара, замучена молодиця (Марко Вовчок); До решти обезсилений [Максим] приляг [приліг] до землі і лежав довго мовчки (В. Стефаник); Нарешті, змучений, змарнілий, без крейцара, опинився [Герман] на ріднім Лані (І. Франко); Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тільки з неволі випущений (І. Нечуй-Левицький); Батько був сухий, худий, заморений; прийде було додому - та й зляже (Панас Мирний); Одна корівка, засмоктана й затягана, лежала просто на дорозі й ремиґала (Ю. Яновський); Тинялись по базару козаки в скривавлених завоях, стомлені, закурені, обшарпані, охлялі (О. Ільченко); Пан.. захопив пропасницю в дорозі, скупавшись десь у горах, приїхав розламаний і.. вклався спати в хаті (Леся Українка); Інші [робітники] йшли з бондарні, з магазину.., а всі обшарпані, збідовані, втомлені (І. Франко); Тяжко напакований віз був аж надто тяжкий на забідовані коні Мортка (Н. Кобринська); - Чого ви, люди добрі, такі замлілі, захлялі, миршаві, аж тлінні (І. Нечуй-Левицький); Довга обсмоктана людина ходила по широчезному кабінету і щось говорила (І. Ле). - Пор. 1. слабки́й, 1. худи́й.
ЖАЛЮГІ́ДНИЙ (непривабливий, непоказний на вигляд), ЗЛИДЕ́ННИЙ, НУЖДЕ́ННИЙ, УБО́ГИЙ, МИ́РШАВИЙ, МІЗЕ́РНИЙ. Бова стояв перед ними зсутулений, змарнілий, жалюгідний (Д. Ткач); Трьох священиків приволокли на майдан. Вони були убогі та нужденні, в полотняних рясах, покрашених соком з бузинових ягід (І. Нечуй-Левицький); Миршава, убога фігурка в подертій кожушині (Г. Хоткевич); За ними На худих мізерних шкапах Їхав гурт комедіантський (Леся Українка).
ЖАЛЮГІ́ДНИЙ (який не викликає до себе поваги, гідний осуду), НІКЧЕ́МНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, ЗЛИДЕ́ННИЙ, УБО́ГИЙ. - Ех, ви, - посміхнувся презирливо Донець. - Героя з себе строїте. Революціонера.. Наївний, і смішний, і жалюгідний романтик!.. (І. Багряний); - Ану, лиш, рицарю мізерний, - Злиденний, витязю нікчемний, Виходь сто лих покуштувать (І. Котляревський); А ви, святиє предотечі, По всьому світу розійшлись, І крихту хліба понесли Царям убогим (Т. Шевченко).
МАЛИ́Й (за розміром), НЕВЕЛИ́КИЙ, ДРІБНИ́Й, КРИ́ХІТНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, МІНІАТЮ́РНИЙ (дуже малий). Пташки ущухли, звірина причаїлась, малі комашки завмерли в травиці (М. Коцюбинський); У вечірніх сутінях дивилась невелика хата темними вікнами (А. Головко); Висока гора неначе спадала вниз, розсипаючись дрібними горбами (І. Нечуй-Левицький); Поруч хаток ліпилися крихітні вівчарні, корівники (З. Тулуб); Його мрія починалася з одноциліндрового моторчика на чотири сили, який можна почепити до мізерного ялика (Ю. Смолич); У Києві, наприклад, у багатьох місцях знаходять мініатюрні бронзові й залізні сокирки, які належать до X-XІІІ століть (з журналу). - Пор. 1. коро́ткий, 1. незначни́й.
МАЛИ́Й (кількісно), НЕВЕЛИ́КИЙ, НЕЧИСЛЕ́ННИЙ, НЕЗНАЧНИ́Й, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, НІКЧЕ́МНИЙ (дуже малий, недостатній). - Стражник каже, що пана вже не одпустять, а заарештують... Хто ж мені тоді гроші віддасть? А їх не мала сума набралася - за півроку зажито! (Панас Мирний); [Ріпник:] Невеликі то були гроші (І. Франко); У полі - сліди кулемета і ніг нечисленні сліди (В. Сосюра); Танки в ліс не пройдуть, втрати в живій силі будуть незначні (О. Гончар); Любо дивитися, як, мов перо, літає в його руках джига, як кожний рух певний себе, і тих рухів взагалі обмежене число (Г. Хоткевич); - Мій заробок мізерний (І. Франко); - Так, мій добрий ака, заробітки нікчемні (І. Ле).
НЕЗНАЧНИ́Й (за розміром, обсягом, кількістю, силою вияву тощо), НІКЧЕ́МНИЙпідсил.; ОБМЕ́ЖЕНИЙ, СКРО́МНИЙ, МІЗЕ́РНИЙпідсил. (за розміром, кількістю, результатами); НЕВЕЛИ́КИЙ, МАЛИ́Йпідсил.,МАЛЕ́НЬКИЙпідсил. (за кількістю, силою вияву); НЕЧИСЛЕ́ННИЙ (за кількістю); НЕГУСТИ́Йрозм. (про гроші, заробіток); НЕВИСО́КИЙ, НИЗЬКИ́Йпідсил. (який не досягнув більш або менш значного розвитку, невеликий щодо кількості, сили, інтенсивності). Хтось із бійців ненароком торкнув у сутінках руку Брянського, і його пістолет вистрілив від того незначного руху (О. Гончар); - Так, мій добрий ака, заробітки нікчемні. Перебиваєшся, як аллахові угодно - з копійки на копійку (І. Ле); Кожний робітник, очевидно, педантично виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи (Ю. Смолич); Скромні заробітки; Гармату поставлять на п’єдестал як пам’ятник епохи гордих своїх діянь і дивитимуться на неї з усміхом, дивуючись її скромним розмірам (О. Довженко); Марія Голуб.. дивилась на мізерний вилов риби і журно хитала головою (В. Кучер); Вона ["армія" І. В. Мічуріна] одержала вже ряд блискучих перемог у невеликих сутичках з супротивником (О. Довженко); Зять закупив на харчування бурлак багато тарані за дуже малу плату (І. Нечуй-Левицький); Маленький гурток подорожніх притих (Леся Українка); Чорносотенці розігнали нечисленну самоохорону з робітників та інтелігенції (Ю. Смолич); - З чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку (М. Стельмах); Низькі темпи розвитку;Їхати на низькій швидкості. - Пор. 3. бі́дний, 1. мали́й, 3. мали́й, 2. слабки́й.
НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙпідсил.,НІКЧЕ́МНИЙпідсил.; НЕІСТО́ТНИЙ, НЕСУТТЄ́ВИЙ, ДРІБ’ЯЗКО́ВИЙ, МА́РНИЙ (який не становить суті чого-небудь); МАЛОВА́ЖНИЙ, МАЛОЗНА́ЧНИЙ, МАЛОЗНАЧУ́ЩИЙрідше,МАЛОІСТО́ТНИЙ (який має невелике значення); НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, ПУСТИ́Йпідсил.розм. (до якого можна не ставитися серйозно, настільки він незначний); МАЛЕ́НЬКИЙ, МАЛИ́Йрідше,ДРІБНИ́Й (ужив. перев. з ім. абстр. знач.: справа, прохання, послуга і т. ін.); НЕПОВА́ЖНИЙ (про причину); ПЛАЧЕ́ВНИЙпідсил. (про результат); ДРУГОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙпідсил. (не основний за значенням, менш істотний). Хай незначна, та щоб робота, Щоб день безділлям не затих (П. Дорошко); Пам’ять чітко берегла якісь несуттєві дрібниці, незначущі випадки, якусь миттєву зустріч з незнайомою людиною (Є. Гуцало); Основна справа - справа з відпусткою - здалася Раї дрібною, неважливою (О. Копиленко); - Мені доручена доля моїх братів, а я думаю, .. як би збутися тільки свого, власного горя, - воно ж нікчемне, мізерне перед великим горем моєї бідної країни... (М. Старицький); Образи Довженка немовби висічені з суцільної гранітної брили, - настільки вони вагомі змістом, вільні від всього легкого, поверхового, неістотного (А. Малишко); Він відкидав усякі дріб’язкові сторонні міркування (О. Левада); І мовила хорошая Даліла..: - Казав, що все вволиш, про що б я не просила... Питаю ж я таку дрібницю марну!.. (Леся Українка); - Я надто маловажна людина, щоб своєю особою справляти кому приємність або прикрість (О. Кобилянська); Зір не така малозначна річ, якою можна було б ризикувати (Л. Дмитерко); Вони просиділи допізна. Ліниво перемовлялися про малозначущі речі (П. Загребельний); Рана несерйозна зовсім, і Ліза, безперечно, поправиться за два дні (Ю. Яновський); - Пустоцвіт сам і робота твоя пуста! Гріш ціна такій роботі! (О. Гончар); Я хочу тобі написати про один маленький факт нашої бойової обстановки (Ю. Яновський); Не хвались тим, що добуто в лаві, то ще досягнення малі (П. Дорошко); Камнєв згадав десятки дрібних справ, які ще треба було зробити до від’їзду (В. Собко); Все було другорядним, неважливим порівняно з тим, що він здобув, що він має тепер у житті: Тоня! (О. Гончар). - Пор. 2. нікче́мний.
НІКЧЕ́МНИЙ (позбавлений цінності, значення, нічого не вартий), МІЗЕ́РНИЙ, СУ́ЄТНИЙ (про справи, турботи тощо - незначний, пустий, дріб’язковий); ДЕШЕ́ВИЙ, КОПІ́ЙЧАНИЙпідсил. (який не має справжньої цінності й тому не заслуговує на увагу);НЕПОТРЕ́БНИЙзаст. (осудливо про людину, слова і т. ін.). Самотність! Гордощі! Які слова нікчемні! За пишним одягом який мізерний зміст! (М. Рильський); Людина єсмь.. мене гнітуть [гнітять] слаботи; Я чую їх, не сила ж утекти; Нікчемні мрії, суєтні турботи.. (П. Грабовський); Гнатися за дешевою популярністю; Дешеві дотепи; - Копійчана справа, - вставив своє Хоменків шуряк, - не варто звертати уваги... (Л. Смілянський). - Пор. 3. бі́дний, 2. незначни́й.

Словник антонімів

ВЕЛИКИЙ МАЛИЙ
1. Значний своїми розмірами, величиною, кількістю, немалий, чималий. Невеликий розміром, незначний величиною, кількістю, невеликий, незначний.
Великий, а, е ~  малий, а, е будинок, букет, вибір, висота, відстань, вікно, глибина, господарство, груша, двір, день, істота, камінь, квартира, книга, країна, кусок чого-н., ліс, місто, м’яч, об’єм, організація, острів, площа, потік, пташка, ріст, розмір, роман, сад, село, скринька, стіл, частина, швидкість, яма. Велика будівля, людина ~  мала дитина, хатка. Великиймалий за об’ємом, за розміром. Бути, виростати, залишатися, здаватися, зробитися, ставати, уважатися великиммалим. Вельми, винятково, досить, дуже, казково, мабуть, надзвичайно, особливо великиймалий.  
Великий палецьмалий палець - крайні пальці на руках і ногах.
З малої хмарки великий дощ буває (Народне прислів’я). У знач. ім.: Малевелике: Хто великого не бачив, той і малому дивується. Хто не має малого, той не буде мати великого. За мале судитися, велике загубити (Народні прислів’я).
2. Який вийшов з дитячого віку, дорослий. Якого уважають ще дитиною, недорослий.
Великий, а, е ~  малий, а, е брат, дитина, дитя, дівча, дівчина, дочка, племінник, син, сестра, хлопець. Вирости великим ~  залишатися малимУ знач. ім.: Великий, а - дорослий, а ~  малий, а - недорослий, а.
Мале і велике - поголовно все населення.
Малі діти - малий клопіт, великі діти - великий клопіт (Народне прислів’я).
3. Уживаються з абстрактними іменниками: 
Значний за силою, інтенсивністю вияву, глибиною почуття, гідності. Незначний за силою вияву.
Великий, значний, а, е ~  малий, незначний, а, е витримка, відкриття; враження, горе, втрата, допомога, досвід, досягнення, жертва, задоволення, заслуга, значення, користь, небезпека, несподіванка, опіка, питання, пожежа, помилка, прогрес, прохання, радість, різниця, розходження, секрет, сила, скандал, талант, увага, успіх, честь, швидкість, шкода. Великімалі здібності, неприємності, переваги, перспективи, плани, тривоги, шанси.
4. Загальновизнаний, діяльність якого високо оцінена, знаменитий, відомий, (у вищій мірі) геніальний, видатний. Який нічим особливим не відзначається, маловідомий, незначний, нікчемний, невеликий, слабий.
Великий, відомий, а, е ~  незначний, слабий, малоталановитий, а, е артист, вчений, дослідник, знавець, комік, критик, майстер, мовознавець, оригінал, письменник, поет, політик, співак, трагік, художник. Великий чоловік ~  незначна людина. Бути, залишатися, стати, уважатися великиммалим.
Я маленьким збирав тут вугілля, Щоб великим збирати пісні (В. Сосюра).
Велич ~малість, величенький ~ малесенький, величезний ~ маленький; великий ~ мізерний, чималий ~ незначний Пор. ще: ВЕЛЕТЕНЬ ~ КАРЛИК, БІЛЬШЕ ~ МЕНШЕ, БІЛЬШІСТЬ ~ МЕНШІСТЬ