ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИрозм.,ГРОШЕНЯ́ТАрозм.,КАЗНА́розм., жарт.,КОПІ́ЙКАзбірн. розм.,МОНЕ́ТАзбірн. розм.,ГРІШзбірн., розм.,ГРОШВА́збірн. фам.,ФІНА́НСИрозм., жарт.,КУПИ́ЛОрозм., жарт.,КАБЗА́діал.,КАМЗА́діал.; ВАЛЮ́ТА (перев. у міжнародних розрахунках); МОНЕ́ТИ, ДЗВІНКІ́ ГРО́ШІ, ДРІБНІ́, КОПІЙКИ́розм.,ДРІБНЯКИ́зневажл.,ПОБРЯЗКАЧІ́заст. (металеві); СРІ́БНІ, СРІ́БЛОзбірн.,СРІБНЯКИ́розм.,СРІ́БНИКИрозм., СРІБЛЯКИ́заст. (з домішкою срібла або нікелю); МІ́ДНІ, МІДЬзбірн.,МІДЯКИ́розм.,МІ́ДНИЦІзаст. (мідні); АСИГНА́ЦІЇ, БАНКНО́ТИ, ПАПІРЦІ́заст., зневажл. (паперові). Іван Федорович землю продав і гроші одвіз синові (Панас Мирний); Дорогою Панас з Хомою йшли, В калитці грошики найшли (М. Годованець); [Коновалиха:] Здається, всього у мене доволі є: і хлібець, і грошенята, і худобина, і хата своя (М. Кропивницький); Сиріток вигодувати, до науки-до розуму довести, та таки на усе, на усе треба казни! (Г. Квітка-Основ’яненко); Держу копійку про чорний рік (прислів’я); [Савка:] Зараз же - по редакціях, конторах і касах за монетою!Карбованців сто нашкрябаємо? (Я. Мамонтов); - Заробите яку копійку, зложите докупи, от і гріш буде про всякий випадок... (М. Коцюбинський); Люди казали, що церковний староста з одних недогарків нажив казан грошви (М. Стельмах); Книжку.. я постараюсь Вам прислать, як розживусь на гроші, а то тепер мої фінанси в великому упадку (Леся Українка); Купив би, та купила немає (прислів’я); Він обчислював.., до якої суми заокруглиться збита вже кабза (І. Франко); - За те, мабуть, не мала й камза перепала? - питає хтось. - Та буде з нас, - одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені (Панас Мирний); - То що ж вам - валютою платити? - сказав Бережан, ховаючи гроші (І. Муратов); Кожну сотню Макшеєв перев’язував ниткою, а Шевченко сортував монети і складав їх рівними стовпчиками (З. Тулуб); Збував [Січкар] торговцям хліб і.. сало тільки за мануфактуру та дзвінкі гроші (М. Стельмах); - Йойні починає вже терпцю неставати. І не так терпцю, як дрібних (І. Франко); Брязкають у кишені дрібняки; Повно побрязкачів у кишені (Марко Вовчок); Соломія зірвала з шиї торбину й висипала з неї на руку старому циганові кілька срібних (М. Коцюбинський); Одчинила [Марта] скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (І. Нечуй-Левицький); Мотря.. витрушує в дідову шапку своє срібло і мідь (М. Стельмах); Тітка виймала з-за пазухи вузлик, роздлубувала і довго шепчучи лічила мідяки (Є. Гуцало); Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); - Гроші, гроші забери! - гукнула Мар’яна.. Вона підбігла до столу, схопила папірці і кинула йому услід (М. Стельмах).

ТАЗ (посудина); МІ́ДНИЦЯзаст. (мідна посудина); БА́ЛІЯ (широка посудина для прання білизни). Вона пішла до хати, звеліла Килині винести таз в берег, погнала Настю рвати малину (І. Нечуй-Левицький); Мамаєв посміхнувся, вміло, як роблять це жінки, стер з рук мильне шумовиння й скинув його в мідницю (С. Борзенко); Гурій Андріянович скинув робочий одяг, сорочку, став біля балії, і Любов Касянівна почала зливати йому теплу воду на руки, на шию, на голову (І. Сенченко).