мі́день
1
іменник чоловічого роду
| відмінок | однина | множина |
| називний | мі́день | мі́дні |
| родовий | мі́дня | мі́днів |
| давальний | мі́дню, мі́дневі | мі́дням |
| знахідний | мі́день | мі́дні |
| орудний | мі́днем | мі́днями |
| місцевий | на/у мі́дні, мі́дню | на/у мі́днях |
| кличний | мі́дню | мі́дні |
КАЗА́Н (металева перев. круглої форми посудина, звичайно з відкритою верхньою частиною, для варіння страви, кип’ятіння води тощо), КОТЕ́Л, ЗАЛІЗНЯ́К діал.; ЧАВУ́Н, БАНЯ́К, ЛЕ́МБИК заст. (чавунний горщик); МІ́ДЕНЬ заст. (мідний). П’ять казанів стояло юшки, А в чотирьох були галушки (І. Котляревський); На повітрі готовилися смажені пироги, котли каші, борщу (Г. Хоткевич); В залізняку вже кипіла вода (І. Чендей); Зварить Федора відерний чавун борщу - за день як вітром вивіє (Григорій Тютюнник); Вона кришить буряки в баняк, заливає водою і ставить у піч (Є. Гуцало); Раз Лембики удвох, чи то утрьох, Загризлися з Горшками (Л. Боровиковський).