-1-
іменник чоловічого роду
(казан) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний мі́день мі́дні
родовий мі́дня мі́днів
давальний мі́дню, мі́дневі мі́дням
знахідний мі́день мі́дні
орудний мі́днем мі́днями
місцевий на/у мі́дні, мі́дню на/у мі́днях
кличний мі́дню мі́дні

Словник синонімів

КАЗА́Н (металева перев. круглої форми посудина, звичайно з відкритою верхньою частиною, для варіння страви, кип’ятіння води тощо), КОТЕ́Л, ЗАЛІЗНЯ́Кдіал.;ЧАВУ́Н, БАНЯ́К, ЛЕ́МБИКзаст. (чавунний горщик); МІ́ДЕНЬзаст. (мідний). П’ять казанів стояло юшки, А в чотирьох були галушки (І. Котляревський); На повітрі готовилися смажені пироги, котли каші, борщу (Г. Хоткевич); В залізняку вже кипіла вода (І. Чендей); Зварить Федора відерний чавун борщу - за день як вітром вивіє (Григорій Тютюнник); Вона кришить буряки в баняк, заливає водою і ставить у піч (Є. Гуцало); Раз Лембики удвох, чи то утрьох, Загризлися з Горшками (Л. Боровиковський).