-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив мігрува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   мігру́ймо
2 особа мігру́й мігру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа мігрува́тиму мігрува́тимемо, мігрува́тимем
2 особа мігрува́тимеш мігрува́тимете
3 особа мігрува́тиме мігрува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа мігру́ю мігру́ємо, мігру́єм
2 особа мігру́єш мігру́єте
3 особа мігру́є мігру́ють
Активний дієприкметник
мігру́ючий
Дієприслівник
мігру́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. мігрува́в мігрува́ли
жін. р. мігрува́ла
сер. р. мігрува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
мігрува́вши

Словник синонімів

ПЕРЕХО́ДИТИ (йти з одного місця в інше), ПЕРЕСУВА́ТИСЯ[ПЕРЕСО́ВУВАТИСЯ], ПЕРЕБИРА́ТИСЯ, ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ[ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ], ПЕРЕСТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИ, ПЕРЕБРО́ДИТИ[ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ], ПЕРЕБРІДА́ТИ (повільно); ПЕРЕТА́СКУВАТИСЯрозм. (повільно, через силу); ПЕРЕНО́СИТИСЯ (перев. несучи, доставляючи когось, щось); МІГРУВА́ТИкнижн. (здійснювати міграцію). - Док.: перейти́, пересу́нутися, перебра́тися, перемісти́тися, переступи́ти, перемандрува́ти, перебрести́, перетаска́тися, перенести́ся, мігрувати. Люди гурмами переходили з місця на місце (Н. Кобринська); Довго переміщалися, пересувалися, поки зібралися знайомі до знайомих (А. Хижняк); Перебираючись з місця на місце, він забрів аж на Басарабію (І. Нечуй-Левицький); Почав придивлятися [Василь], переступив трохи вбік - і справді, прямо над головою побачив зірку (Г. Хоткевич); А старчик.. мандрував собі від села до села, від міста до міста (М. Рильський); Коні, що паслися спершу на стерні, перемандрували в улоговину, де було більше трави (Григорій Тютюнник); Із краю в край людина світ весь перебродить (П. Тичина); - Від розвилки діаметр руди вужчає. Не сьогодні-завтра їй кінець, і нам доведеться переноситись в інше місце (О. Досвітній); Косяки риб, стада китів мігрують з моря в море, на сотні тисяч кілометрів (з журналу). - Пор. 1. іти́, 1. перебира́тися.