мудрий 1 значень

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний му́дрий му́дра му́дре му́дрі
родовий му́дрого му́дрої му́дрого му́дрих
давальний му́дрому му́дрій му́дрому му́дрим
знахідний му́дрий, му́дрого му́дру му́дре му́дрі, му́дрих
орудний му́дрим му́дрою му́дрим му́дрими
місцевий на/у му́дрому, му́дрім на/у му́дрій на/у му́дрому, му́дрім на/у му́дрих

Словник синонімів

МУДРЕ́ЦЬ (дуже розумна, мудра людина; той, хто багато роздумує, обмірковує), МУ́ДРИЙ, МУДРІ́Йрозм.;МУДРАГЕ́ЛЬірон.,МУДРА́Кірон.,МУ́ДРИКрозм. (той, хто багато роздумує, обмірковує). Розкрила [Єва] путівник і удала, що вивчає розпис Троїцької надбрамної церкви з "Ликом святих дів". Потім перевела погляд на старих мудреців (О. Чорногуз); Два хитрих мудрого не переважать (Л. Глібов); - Краще, коли б краще. Щоб кожен жив у достатках. Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (А. Головко); [Жук:] А ви його не покривайте. Теж знайшли мудрагеля! (А. Крижанівський); Деякі мудраки, зациклені на екології, підрахували, що якби нашій індустрії та такі ж енергоекономні технології, як у французів, то ми б не знали, куди дівати наші мільйони кіловатів (з журналу).
РОЗУ́МНИЙ (який має неабиякий розум), НЕДУРНИ́Й, ХИТРОМУДРИЙ, ТОЛКО́ВИЙрозм.,ГОЛОВА́ТИЙрозм.,ГОЛОВА́СТИЙрозм.,МІЗКУВА́ТИЙрозм.,МІЗКОВИ́ТИЙрозм.,КЕБЕТЛИВИЙрозм.,КЕБЕ́ТНИЙрозм.,МИСЛИ́ВИЙзаст. рідко,ТОЛКОВИ́ТИЙзаст.; МУ́ДРИЙ (який має глибокий розум і великий життєвий досвід); МИ́СЛЯЧИЙ (який глибоко й самостійно мислить); ПРЕМУ́ДРИЙуроч., заст.Порадившись з губернським інспектором землеробства Марфіним, людиною розумною й благородною, він звернувся до міністерства про допомогу (О. Довженко); Мабуть, недурний видумав, що всяка жаба своє болото хвалить (Я. Стецюк); - Давид - начальник цеху? Звісно... він хлопець толковий, з вогником (О. Копиленко); - Гізель, батьку, тепер у нас такий головатий чоловік, як колись був Могила (П. Куліш); Тепер вона [Ольга Миколаївна] зовсім одвернулася від батька, а йому, мабуть, потрібна її допомога, вона ж, казали, "головаста жінка" (П. Автомонов); Хлопець удався мізкуватий, поштивий і нівроку йому, - не бридкий (Ю. Яновський); Діяв там [у Москві] однедавна й молодий учень польського музикотворця Мільчевського - кебетливий киянин Микола Дилецький (О. Ільченко); Пилипиха усю правду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі (Марко Вовчок); Веселий, ручий молодик, Письменний; сміливий, балакливий, Обличчям повний та змазливий, І толковитий, як старий (М. Макаровський); - Це - твір художника мислячого, спостережливого, справді закоханого у природу (М. Слабошпицький); [Гаврило:] Та ти [Надежда] вже у нас відома книжниця. Мудра та премудра (М. Кропивницький). - Пор. кмітли́вий.
РОЗУ́МНИЙ (про думку, книжку і т. ін. - який відзначається глибиною і поважністю закладеного змісту), МУ́ДРИЙпідсил.,ТОЛКО́ВИЙрозм.,КМІТЛИ́ВИЙрозм.,ПУ́ТНІЙрозм.Діждався честі, - радів Йонька, не зводячи із сина очей, - он скільки людей за розумним словом привалило. Ждуть, як колись архієрея ждали (Григір Тютюнник); Помагало йому [товариство] у його праці - то добрим словом, то розумною порадою (Панас Мирний); Лукія замислюється. І такі мудрі думки народжуються в її дівочій голові (О. Донченко); Він [Давид Гурамішвілі] не тільки мудрі вірші В’яззю мудрою писав, - Добрим людям на потребу Млин новітній малював (М. Рильський); Толкова пропозиція; Той чоловік, сповнений простоти, розв’язував надто складні питання, давав напредиво кмітливі поради (О. Досвітній); Я стараюся читати більше путніх книжок, хоч.. більш попадається дурних книжок, ніж розумних (Леся Українка).
СКЛАДНИ́Й (якого важко зрозуміти, засвоїти, розв’язати), ВАЖКИ́Й, ТРУДНИЙ, НЕЛЕГКИ́Й, НЕРОЗВ’Я́ЗНИЙ, НЕПРОСТИ́Й, ЗАПЛУ́ТАНИЙ, ТОНКИ́Й, ГОЛОВОЛО́МНИЙпідсил., ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, ХИТРОМУ́ДРИЙрозм., МУ́ДРИЙрозм., ПРЕМУ́ДРИЙпідсил. розм., КА́ВЕРЗНИЙрозм., МУДРУВА́ТИЙрозм., ХИТРОСПЛЕ́ТЕНИЙкнижн.Вона, моя маленька донька, ще не розуміється на складних проблемах людськості (О. Досвітній); Підводиться гнівний і красивий Демид. - Тут моя земля і в межових книгах і в експлікаціях записана! - запам’ятав навіть таке важке слово (М. Стельмах); Їм давали трудніші диктанти, більш заплутані арифметичні задачі (Г. Хоткевич); Мабуть, Антон ніколи не зрозуміє тонких порухів жіночої душі (С. Чорнобривець); Коли б не сльози й сміх, водночас написані на обличчі Юсупа, він би не припустив такої головоломної думки (І. Ле); Його розумовий апарат не був удосконалений, щоб розплутувати якісь хитромудрі вузли (Л. Смілянський); [Галя:] Хазяйства нас не вчать. Та хазяйство не така мудра штука, щоб його у гімназії вчити (Панас Мирний); Якісь два ченці .. говорять мені премудрії речі (Г. Квітка-Основ’яненко); Чорноморченко.. хотіла б підкинути доценту каверзне запитання, щоб той пояснював із півгодини (Є. Гуцало).

Словник антонімів

РОЗУМНИЙ ДУРНИЙ
1. Який має ясний розум, тямущий, кмітливий, мудрий. Розумово обмежений, нерозумний, тупий.
Розумний, а, е ~  дурний, а, е вигляд, вираз обличчя, дитя, дівчина, дядько, жінка, зять, керівник, людина, обличчя, парубок, приятель, син, студент, учень, чоловік. Бути, виростати, залишатися, здаватися, ставати, уважатися розумним ~  дурним. Вельми, винятково, глибоко, досить, дуже, повністю, цілком розумний ~  дурний.
2. Який керується розумом, виконується розумом, змістовний. Який не керується розумом, здоровим глуздом, пустий, безглуздий.
Розумний, а, е ~  дурний, а, е вчинок, думка, доповідь, книга, оповідання, поведінка, політика, рада, рішення, роман, ставлення, твір, ухвала, фільм. Бути, виявлятися, досить, залишатися, здаватися дурним ~  розумним. В міру, винятково, дуже розумний ~  дурний.
Розумна голова - а) наділена розумом людина; б) кмітлива, тямуща людина ~  дурна голова, дурний розум , дурне серце - про розумову обмеженість, тупість, нікчемність.
Мудрого шукай, дурного обходь (Народне прислів’я). Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій - дурний (З народної творчості). Повзає по світу страшна дурість, але ж ходить і мудрість (М. Стельмах).
Розуміння ~нерозуміння, розумненький ~нерозумненький, розумник ~дурень, розумниця ~дурна (в знач. ім.),розумно ~нерозумно; кмітливий ~тупий, мудрий ~тупий,мудрість //мудрощі ~тупість //дурість, мудріти ~дурніти, тямущий ~нерозумний.

Словник фразеологізмів

розу́мна (твере́за, му́дра і т. ін.) голова́. Хто-небудь розсудливий, кмітливий, тямущий. — Дуже він .. мені подобався, бо був добрий сусід і розумна голова (І. Франко); Ні одної сильної людини з усього роду, ні одної .. тверезої голови; чужі вина і чужі води до краю розрідили їхні мізки і душі (М. Стельмах).

му́дрий по шко́ді, жарт. Той, хто, зазнавши втрат, збитків, невдач, став дуже обачним і далекоглядним; той, хто пізно став розумним. Мудрий шляхтич по шкоді, як коня вкрали, то стайню замкнув (Укр.. присл..); Виявився він мудрим по шкоді, як кажуть. Стільки помилок допущено (З газети).