без за́дньої ми́слі. Не маючи ніяких поганих намірів; ненавмисне. Весь час поривався випередити Ваню, але Ваня без усякої задньої мислі заступав йому дорогу [на стежці] (Л. Первомайський).

не до ми́слі кому і без додатка, заст. Не подобається комусь хто-, що-небудь. Було б не рубати Зеленої вишні. Було б не сватати, Коли не до мислі (Укр.. пісні); Бач… їм така невістка не до мислі… (Леся Українка); [Парубок:] Ну й що, що висватав? А як їй не до мислі? (О. Мисик). до ми́слі. “Тепер я стала тобі рідною духом і ніколи од тебе не одступлюсь: ти мені до мислі, ти мені й до серця”,— подумала Саня (І. Нечуй-Левицький); [Гапка:] Сватай її. Степанида найбільш мені до мислі (М. Кропивницький).

ма́ти на ду́мці (рідше на га́дці, на ми́слі, у ду́мці і т. ін.). 1. кого, що. Думати про кого-, що-небудь. З ранку до вечора залюбки розповідав би їй про все, що мав на думці (І. Муратов); Скажи мені, серце моє, що маєш на гадці (П. Чубинський); Він ще тоді добре втямив, .. що небезпечно говорити те, що думає чоловік, що має на мислі… (І.Нечуй-Левицький); // кого. Сподіватися на одруження з кимсь; кохати когось. — Сватає тебе князь Єремія. Чи підеш ти за його [нього] заміж, чи, може, маєш на думці кого іншого? (І.Нечуй-Левицький); // що. Задумувати, замишляти що-небудь. — А може,.. знов має на думці недобрий замір, — тихо обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький); Може, щось інше має на думці? Може, .. вирішила звести з нею отут свої останні рахунки? (О. Гончар). ма́ється на ду́мці. Малося на думці, що всі озброєні захисники фортеці [Бастилії] повинні перейти у розпорядження повсталого міста (З журналу).

2. кого, що. Бути впевненим у чомусь, розуміти, усвідомлювати щось. Бурлаки стояли ні живі ні мертві.., і кожний мав на думці, що їх хитро дурять (І.Нечуй-Левицький).

3. з інфін. Виявляти намір, бажання що-небудь робити, зробити. Соломія потихеньку сказала матері, що Роман має на думці її сватати (І.Нечуй-Левицький); — Значить, стріляти в полоненого ви не збиралися? — спитав [Андрій] уже примирливішим тоном.— На думці не мав! (Ю. Бедзик); Король [тривожився].., чи не має він [Єремія] часом на думці одбити його рід од польської корони і його самого скинути з престолу (І. Нечуй-Левицький).

думка́ми (гадка́ми, ду́мкою і т. ін.) літа́ти, нар.-поет. 1. за ким. Часто згадувати кого-небудь, думати про когось. — Я тільки думками літатиму за тобою по твоїх слідочках. Ото моє усе щастя (І. Нечуй-Левицький).

2. де. Мріяти про щось. Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (В. Стефаник); І мислю хто зна де літая [літаючи], Під носом бачить [Еней] коровод [хоровод] (І. Котляревський). заліта́ти в думка́х. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко). ми́слі вита́ють дале́ко чиї. Мстислав сидів мовчазний, .. мислі його витали далеко (А. Хижняк).

не до ми́слі кому і без додатка, заст. Не подобається комусь хто-, що-небудь. Було б не рубати Зеленої вишні. Було б не сватати, Коли не до мислі (Укр.. пісні); Бач… їм така невістка не до мислі… (Леся Українка); [Парубок:] Ну й що, що висватав? А як їй не до мислі? (О. Мисик). до ми́слі. “Тепер я стала тобі рідною духом і ніколи од тебе не одступлюсь: ти мені до мислі, ти мені й до серця”,— подумала Саня (І. Нечуй-Левицький); [Гапка:] Сватай її. Степанида найбільш мені до мислі (М. Кропивницький).

припа́сти до ми́слі кому. Зацікавити кого-небудь; сподобатися комусь. [Тетяна:] Помічаю я, що ти йому неабияк до мислі припала (М. Кропивницький); [Маруся (до Галі):] Щаслива ти, що ти така весела. А з ким же більш ти любиш танцювати? Хто більш усіх припав тобі до мислі? (В. Самійленко).

розтіка́тися ми́слями (ми́слію, ми́слю) по дре́ву, книжн. Бути багатослівним, розповідати про що-небудь дуже детально, докладно. Не збираюся розтікатись мислію по древу, за влучним виразом древнього автора.. Що забулось — вибачайте (В. Дрозд); І не розтікайтеся мислію по древу, бо через кілька хвилин має початися обхід (Ю. Шовкопляс); Розуміючи те, що я далеко не геній і розтікатися мислями по древу мені нічого, я уперто думав над тим: що писати? Прозу чи п’єси? (Ю. Збанацький); Бо коли Боян, бувало, пісню у натхненні віщому складав, розтікався він по древу мислю, сірим вовком по землі шугав (Н. Забіла).

розтіка́тися ми́слями (ми́слію, ми́слю) по дре́ву, книжн. Бути багатослівним, розповідати про що-небудь дуже детально, докладно. Не збираюся розтікатись мислію по древу, за влучним виразом древнього автора.. Що забулось — вибачайте (В. Дрозд); І не розтікайтеся мислію по древу, бо через кілька хвилин має початися обхід (Ю. Шовкопляс); Розуміючи те, що я далеко не геній і розтікатися мислями по древу мені нічого, я уперто думав над тим: що писати? Прозу чи п’єси? (Ю. Збанацький); Бо коли Боян, бувало, пісню у натхненні віщому складав, розтікався він по древу мислю, сірим вовком по землі шугав (Н. Забіла).

розтіка́тися ми́слями (ми́слію, ми́слю) по дре́ву, книжн. Бути багатослівним, розповідати про що-небудь дуже детально, докладно. Не збираюся розтікатись мислію по древу, за влучним виразом древнього автора.. Що забулось — вибачайте (В. Дрозд); І не розтікайтеся мислію по древу, бо через кілька хвилин має початися обхід (Ю. Шовкопляс); Розуміючи те, що я далеко не геній і розтікатися мислями по древу мені нічого, я уперто думав над тим: що писати? Прозу чи п’єси? (Ю. Збанацький); Бо коли Боян, бувало, пісню у натхненні віщому складав, розтікався він по древу мислю, сірим вовком по землі шугав (Н. Забіла).