менжувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | менжува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | менжу́ймо | |
| 2 особа | менжу́й | менжу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | менжува́тиму | менжува́тимемо, менжува́тимем |
| 2 особа | менжува́тимеш | менжува́тимете |
| 3 особа | менжува́тиме | менжува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | менжу́ю | менжу́ємо, менжу́єм |
| 2 особа | менжу́єш | менжу́єте |
| 3 особа | менжу́є | менжу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| менжу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | менжува́в | менжува́ли |
| жін. р. | менжува́ла | |
| сер. р. | менжува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| менжува́вши | ||