менжувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | менжува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | менжу́ймо | |
2 особа | менжу́й | менжу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | менжува́тиму | менжува́тимемо, менжува́тимем |
2 особа | менжува́тимеш | менжува́тимете |
3 особа | менжува́тиме | менжува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | менжу́ю | менжу́ємо, менжу́єм |
2 особа | менжу́єш | менжу́єте |
3 особа | менжу́є | менжу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
менжу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | менжува́в | менжува́ли |
жін. р. | менжува́ла | |
сер. р. | менжува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
менжува́вши |