менджувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | менджува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | менджу́ймо | |
2 особа | менджу́й | менджу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | менджува́тиму | менджува́тимемо, менджува́тимем |
2 особа | менджува́тимеш | менджува́тимете |
3 особа | менджува́тиме | менджува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | менджу́ю | менджу́ємо, менджу́єм |
2 особа | менджу́єш | менджу́єте |
3 особа | менджу́є | менджу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
менджу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | менджува́в | менджува́ли |
жін. р. | менджува́ла | |
сер. р. | менджува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
менджува́вши |