менджувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | менджува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | менджу́ймо | |
| 2 особа | менджу́й | менджу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | менджува́тиму | менджува́тимемо, менджува́тимем |
| 2 особа | менджува́тимеш | менджува́тимете |
| 3 особа | менджува́тиме | менджува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | менджу́ю | менджу́ємо, менджу́єм |
| 2 особа | менджу́єш | менджу́єте |
| 3 особа | менджу́є | менджу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| менджу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | менджува́в | менджува́ли |
| жін. р. | менджува́ла | |
| сер. р. | менджува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| менджува́вши | ||