-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив менджува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   менджу́ймо
2 особа менджу́й менджу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа менджува́тиму менджува́тимемо, менджува́тимем
2 особа менджува́тимеш менджува́тимете
3 особа менджува́тиме менджува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа менджу́ю менджу́ємо, менджу́єм
2 особа менджу́єш менджу́єте
3 особа менджу́є менджу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
менджу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. менджува́в менджува́ли
жін. р. менджува́ла
сер. р. менджува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
менджува́вши

Словник синонімів

БАРИШУВА́ТИзаст. (займатися баришництвом); МЕНДЖУВА́ТИрозм. (звичайно про перепродування коней); ПРАСОЛУВА́ТИ (займатися прасольством). Максима вважали чоловіком бувалим. Він довго кіньми, бузівками баришував (Є. Кравченко); - А ще нема в світі більшої розваги, як менджувати кіньми, - правив своєї Сивоок (П. Загребельний); Стали [Кабашні] прасолувати, менджуючи кіньми та іншим товаром (О. Гончар).